Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Юридична енциклопедія (Сім'я)

Розділ 1. ШЛЮБ


Як вступити в шлюб?

Перш ніж відповісти на питання, яким чином може створюватись шлюб, та як особи можуть вступити у нього, необхідно з'ясувати, значення цього поняття.

Відповідно до Сімейного кодексу України (СКУ) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (ст. 21 СКУ).

Якщо більш детально розглянути наведене визначення, то можна зробити такі висновки:

По-перше, шлюб є сімейним союзом жінки та чоловіка, тому в Україні укласти шлюб між собою можуть лише особи, які мають різну стать. Одностатеві шлюби в нашій державі не допускаються.

В результаті укладення шлюбу утворюється сім'я. Відповідно до українського законодавства сім'я є первинним та основним осередком суспільства, який становлять особи, що спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (ст. 3 СКУ).

Однак необхідно зазначити, що шлюб не є єдиною підставою для виникнення сім'ї. Як випливає зі ст. 3 СКУ, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Виникнення сім'ї на підставі кровного споріднення передбачено, наприклад, у ст. 4 СКУ, де сказано, що сім'ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку. Виходячи зі змісту ст. 127 СКУ, право утворення сім'ї належить чоловіку, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини. Це можливо у випадку, якщо такий чоловік подасть до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання себе батьком дитини, мати якої померла або оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, або якщо мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не проявляє про неї материнської турботи та піклування. Для утворення сім'ї у зазначеному випадку на основі кровного споріднення необхідно також, щоб вихованням та матеріальним утриманням такої дитини опікувався чоловік, а також, щоб у нього (у чоловіка, який встановив своє батьківство) не було своєї сім'ї.

Як підставу створення сім'ї СКУ визначає і усиновлення. Особливістю якого є те, що воно виключає наявність кровного споріднення, а встановлює між усиновлювачем та усиновленим такі правові відносини, які існують між батьками й дітьми. Говорити про усиновлення як про підставу створення сім'ї можна лише в тому випадку, якщо воно здійснене одинокою особою. Коли усиновлення здійснюється сім'єю, то нова сім’я не утворюється, а збільшується.

Прикладом створення сім'ї на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать мо­ральним засадам суспільства, може бути проживання чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу (фактичні шлюбні стосунки). СКУ не визнає можливості виник­нення між учасниками фактичних шлюбних відносин прав та обов’язків подружжя, однак сприймає це утво­рення як сім'ю. В ч. 2 ст. 21 СКУ зазначено, що прожи­вання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

По-друге, для того, аби сімейний союз між жінкою та чоловіком визнавався шлюбом, необхідно його за­реєструвати у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Релігійний обряд шлюбу (наприклад, вінчання) не має правового значення. Однак, держава визнає юри­дичну силу церковного шлюбу, якщо він відбувся до створення або відновлення державних органів реєстрації актів цивільного стану (ч. 3 ст. 21 СКУ).


Систему органів реєстрації актів цивільного стану складають:

відділи реєстрації актів цивільного стану Голов­ного управління юстиції Міністерства юстиції Ук­раїни в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції;

виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

Реєстрацію актів цивільного стану громадян Ук­раїни, які проживають за кордоном, проводять кон­сульські установи та дипломатичні представництва України.

 

Ознаки шлюбу:

1) добровільність, тобто наявність добровільної згоди обох з подружжя (ст. 24 СКУ);

2) досягнення шлюбного віку жінкою та чоловіком, які вступають в шлюб (ст. 22 СКУ). Для жінки шлюб­ний вік становить 17 років, для чоловіка — 18 років. При цьому СКУ встановлює можливість вступу в шлюб особи, що досягла 14 років, для чого їй (йому) необхідно отримати рішення суду про надання права на шлюб, якщо судом буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Необхідно зазначити, що при укла­денні шлюбу особами, які не досягли шлюбного віку, вони набувають повної цивільної дієздатності, а це оз­начає, що вони можуть діяти без дозволу батьків (опікунів, піклувальників), і в той же час самостійно несуть відповідальність за свої вчинки;

3) спрямованість на утворення особистого сімей­ного союзу чоловіка і жінки.


 

Перешкодами для укладення шлюбу є:

1) перебування в іншому шлюбі. Українське сімей­не законодавство не допускає багатошлюбності, тобто для укладення шлюбу необхідно або припинити шлюб, або не перебувати у шлюбі;

2) наявність між особами, які бажають одружити­ся, родинних зв'язків прямої лінії споріднення. По­няттям «родичі», яке вживається в СКУ, охоплюють­ся такі особи: баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра. Відповідно до ст. 26 СКУ не можуть пе­ребувати у шлюбі між собою рідні брати, сестри — як повнорідні, так і неповнорідні, двоюрідні брати та сестри, а також рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;

3) наявність між особами, що бажають укласти шлюб, відносин усиновлення. Не можуть перебувати у шлюбі між собою особи, пов'язані відносинами уси­новлення. При цьому ч. 5 ст. 26 СКУ допускає мож­ливість укладення шлюбу між усиновлювачем та уси­новленою ним дитиною лише у разі скасування усиновлення. Стосовно укладення шлюбу між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дити­ною, також між дітьми, які були усиновлені ним, — то право на укладення такого шлюбу може бути нада­не лише за рішенням суду;

4) недієздатність осіб (або особи), які бажають ук­ласти шлюб. У разі укладення шлюбу з особою, яка визнана у встановленому законом порядку недієздат­ною, такий шлюб визнається недійсним (ч. 3 ст. 39 СКУ). Це обумовлено тим, що:

- по-перше, недієздатна особа не може повністю усвідомити значення своїх дій та відповідно не може надати усвідомленої згоди на шлюб;

- по-друге, в більшості випадків захворюван­ня, що є підставами для визнання особи недієздатною, передаються спадково, тобто становлять загрозу для майбутніх нащадків.

Категорія: Юридична енциклопедія (Сім'я)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter