Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Конституційна реформа в Україні (Лекції)


3. Референдум – форма безпосередньої демократії в Україні: останні тенденції змін


Визнаючи, у відповідності з Конституцією України, референдум однією з основних форм безпосередньої демократії, враховуючи теоретичні наукові розробки цього питання та зважаючи на прикладний досвід їх організації і проведення в Україні, необхідно визначити наступне:

Референдум – це голосування громадян всієї держави (загальнодержавний референдум) або певної частини її громадян (місцевий референдум) з метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя. Референдум і вибори мають загальний метод здійснення – голосування але розрізняються по своєму предмету. Вибори проводяться для визначення особи, яка з точки зору більшості виборців найдостойніша займати виборну посаду. Завдання референдуму – вирішення важливих питань не пов’язаних з наданням юридичної сили мандатам якихось осіб. Це можуть бути затвердження, зміна чи відміна законів, вирішення проблем територіального устрою в межах держави тощо. Всього за роки незалежності, в Україні було проведено два загальнодержавних і близько восьмидесяти місцевих референдумів.

В науковій літературі та в законотворчій практиці поряд з терміном «референдум» інколи застосовується термін «плебісцит». У багатьох випадках їх зміст рівнозначний. Але між ними вбачають і різницю, яка полягає в тому, що референдум регламентується нормами конституційного права певної держави і його предметом може бути досить широке коло питань. Підстави і порядок проведення плебісциту в основному врегульовуються міжнародно-правовими актами і його предметом у більшості випадків є вирішення територіальних спорів між різними державами.

Соціальні функції референдуму полягають в тому, що він є:

1) одним із основних інструментів реалізації права народного суверенітету і легітимізації владних рішень;

2) однією з основних форм реалізації права національного суверенітету;

3) одним із способів формування громадської думки в суспільстві і державі;

4) стимулом активності громадян країни на участь у її державному і громадсько-політичному житті;

5) додатковим засобом впливу, що застосовується громадянами країни на осіб та політичні сили яким делеговано владу впродовж періоду між виборами.

Процедура організації і проведення референдумів в нашій країні регулюється Конституцією України та Законом України «Про всеукраїнський референдум» від 6 листопада 2012 року № 5475-VI.

В залежності від підстав проведення, можна навести декілька класифікацій видів референдумів:

За юридичною силою рішення прийнятого референдумом – імперативний і консультативний.

За територією проведення референдуму – всеукраїнський і місцевий (в межах інших адміністративно-територіальних одиниць країни).

За способом проведення референдуму – обов’язкові і факультативні.

За змістом предмету референдуму – конституційні, законодавчі, адміністративні, міжнародно-правові.

За часом проведення референдуму – до парламентські, після парламентські, позапарламентські.

За ініціатором проведення референдуму – з ініціативи органу державної влади або органу місцевого самоврядування і на вимогу громадян.

За характером ухваленого в ході проведення референдуму рішення – такий, що його затверджує і такий, що його скасовує.

Рішення, прийняте імперативним референдумом, має загальнообов’язкове значення і не потребує ніякого затвердження. Імперативним, наприклад, був всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року, за підсумками якого 90,32% громадян України підтримали суверенний і незалежний статус нашої держави. Результати консультативного референдуму юридичної сили не мають. Його призначення полягає у встановленні думки виборців щодо певного питання. Ця думка може бути врахована, але не є обов’язковою при вирішенні державними органами відповідної проблеми.

Конституційним називається референдум в результаті якого змінюється, приймається або відхиляється конституція. Якщо ж ці питання вирішуються по відношенню до звичайного закону, то референдум називається законодавчим. У випадку розгляду питання пов’язаного із змінами в адміністративно-територіальному устрої країни – такий референдум буде адміністративним. А в разі з’ясування громадської думки щодо укладання Україною міжнародної угоди, то такий референдум називатиметьсяміжнародно-правовим.

Обов’язковий референдум це референдум, проведення якого є безальтернативною формою для вирішення визначених конституцією країни проблем. У відповідності зі ст. 73 Конституції України обов’язковим є всеукраїнський референдум при вирішенні питань щодо зміни території України. Якщо ж референдум визначається як один із можливих, але необов’язкових шляхів вирішення певних питань, то він називається факультативним. Це може стосуватись, наприклад, затвердження законів, міжнародних угод тощо. Ст. 74 Конституції України встановлює, що в нашій державі не допускається проведення референдумів щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.

Всеукраїнський референдум може призначатись Верховною Радою України або Президентом України, які можуть це робити лише в межах визначених Конституцією України повноважень. Так, Верховна Рада України уповноважена призначати всеукраїнський референдум для вирішення питань про зміну території держави. Президент України має право призначити його щодо законопроектів про внесення змін до розділів I, IIІ, XIIІ Конституції України, а також проголошує референдум за народною ініціативою.

Конституція України, у ст. 72 встановлює, що ініціатива щодо проведення референдуму визнається народною, а значить і обов’язковою до втілення у життя, якщо відповідна вимога виходить не менш як від 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу. Для того, щоб ця ініціатива відображала прагнення народу України, Конституція встановлює, що підписи під вимогою про призначення референдуму повинні бути зібрані не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній з них. Такий порядок надає певним групам виборців та різним громадським об’єднанням можливість спробувати реалізувати свої політичні ідеї у випадках протидії з боку державних структур шляхом надання через референдум цим ідеям всенародної підтримки.

З точки зору порядку проведення референдум можна розглядати як референдний процес який складається з відносно самостійних етапів, що здійснюються у певній послідовності:

1) призначення референдуму;

2) підготовка і проведення референдуму;

3) голосування і визначення підсумків референдуму;

4) опублікування і введення у дію законів та інших рішень, прийнятих референдумом.

Закон України «Про всеукраїнський референдум» від 6 листопада 2012 року № 5475-VI передбачає, що всеукраїнський референдум є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування в порядку, встановленому законодавством.

Предметом всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання за винятком тих, вирішення яких референдумом не допускається Конституцією та законами України. На всеукраїнський референдум можуть виноситися декілька питань з однієї проблеми. За предметом всеукраїнський референдум може бути:

1) про схвалення нової редакції Конституції України, внесення змін до Конституції України, скасування, втрату чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції України (конституційний референдум);

2) про зміну території України (ратифікаційний референдум);

3) щодо прийняття чи скасування закону України або внесення змін до чинного закону України (законодавчий референдум);

4) з будь-якого питання за винятком тих, щодо яких референдум не допускається згідно з Конституцією України (загальний референдум).

Президент України проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою, якщо його ініційовано з додержанням встановлених Конституцією та законами України вимог щодо організації і порядку проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі є обов'язковими.

Новий всеукраїнський референдум з інших питань, що раніше виносилися на референдум, окрім внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції України з одного й того самого питання, може бути проведено не раніше ніж через рік з дня оголошення результатів проведеного референдуму.Реалізація ініціативи щодо внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції України з одного й того самого питання можлива Верховною Радою України наступного скликання.

Всеукраїнський референдум проводиться на основі таких загальних принципів: 1) загального права голосу; 2) рівності; 3) законності; 4) прямого волевиявлення; 5) вільної участі у всеукраїнському референдумі;6) таємності голосування; 7) особистої участі у голосуванні; 8) однократності голосування.

Загальне право голосу означає, що право голосу на всеукраїнському референдумі мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Громадяни України, які мають право голосу на всеукраїнському референдумі, є учасниками всеукраїнського референдуму.

Рівне право голосу означає, що громадяни України беруть участь у всеукраїнському референдумі на рівних засадах. Кожний учасник всеукраїнського референдуму має один голос. Учасник всеукраїнського референдуму може використати свій голос тільки на одній дільниці всеукраїнського референдуму, де він включений до списку учасників всеукраїнського референдуму.

Пряме волевиявлення на всеукраїнському референдумі означає, що громадяни України безпосередньо беруть участь у всеукраїнському референдумі та у вирішенні питань, які виносяться на референдум.

Вільна участь у всеукраїнському референдумі передбачає, що участь громадян України у всеукраїнському референдумі є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у референдумі.

Голосування на всеукраїнському референдумі є таємним: контроль за волевиявленням учасників всеукраїнського референдуму забороняється.

Особисте голосування означає, що кожний учасник всеукраїнського референдуму голосує на референдумі особисто. Голосування за інших осіб чи передача учасником всеукраїнського референдуму права голосу будь-якій іншій особі забороняється.

Однократність голосування означає, що кожен громадянин України, який має право голосу на всеукраїнському референдумі, може реалізувати це право під час проведення такого референдуму лише один раз і лише на одній дільниці референдуму.

Підготовка та проведення всеукраїнського референдуму здійснюються публічно і відкрито.Для забезпечення публічності і відкритості процесу всеукраїнського референдуму комісії референдуму відповідно до своїх повноважень:

1) оприлюднюють відомості про свій склад, місцезнаходження та режим роботи, про утворення округів референдуму і дільниць;

2) забезпечують можливість ознайомлення громадян із списками учасників референдуму;

3) оприлюднюють результати процесу всеукраїнського референдуму;

4) надають іншу інформацію.

Суб'єктами ініціювання всеукраїнського референдуму є Український народ, Верховна Рада України у випадках та порядку, встановлених Конституцією та законодавством України. Суб'єктом призначення (проголошення) є Президент України та Верховна Рада України. Конституційний референдум щодо внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України призначається Президентом України за ініціативою Верховної Ради України. Ратифікаційний референдум щодо зміни території України призначається Верховною Радою України. Всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошується Президентом України.

Всеукраїнський референдум за народною ініціативою – це форма прийняття громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення з урахуванням обмежень, встановлених Конституцією та законодавством України. Шляхом всеукраїнського референдуму за народною ініціативою Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні:

- може реалізувати своє виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України (установчу владу);

- здійснюючи своє волевиявлення, може схвалювати нову редакцію Конституції України, вносити зміни до Конституції України, скасовувати, визнавати таким, що втрачає чинність, чи визнавати нечинним закон про внесення змін до Конституції України;

- здійснюючи своє волевиявлення, може приймати закони України (вносити до них зміни), крім законів, прийняття яких на референдумі не допускається згідно з Конституцією України, скасовувати та визнавати закони України такими, що втратили чинність, чи визнавати нечинними закони України або окремі їх положення.

За народною ініціативою може бути проведено всеукраїнський референдум з будь-яких питань, за винятком тих, щодо яких всеукраїнський референдум не допускається згідно з Конституцією України. Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. Указ Президента України щодо проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою опубліковується в офіційних друкованих виданнях протягом трьох днів з моменту його підписання.

Всеукраїнський референдум щодо схвалення нової редакції Конституції України, внесення змін до Конституції України, скасування, втрати чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції України - це форма реалізації Українським народом свого права визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття нової редакції Конституції України на всеукраїнському референдумі. Всеукраїнський референдум щодо схвалення нової редакції Конституції України, внесення змін до Конституції України, скасування, втрати чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції України проголошується Президентом України за народною ініціативою.

Законопроект про внесення змін до розділів I "Загальні засади", III "Вибори. Референдум", XIII "Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради України Президентом України або народними депутатами України, які становлять не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом. Указ Президента України щодо призначення всеукраїнського референдуму опубліковується в офіційних друкованих виданнях протягом трьох днів з моменту його підписання.

Всеукраїнський референдум про зміну території України – це форма прийняття громадянами України рішення щодо затвердження закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Постанова Верховної Ради України щодо проведення всеукраїнського референдуму опубліковується в офіційних друкованих виданнях протягом трьох днів з моменту її підписання.

Питання референдуму – це текст, яким викладається пропозиція референдуму, у вигляді питального речення, що пропонує учаснику всеукраїнського референдуму чіткі відповіді "так" або "ні". Питання референдуму повинно мати чітке і ясне формулювання, яке не допускає різних тлумачень.

Не може бути ініційовано призначення всеукраїнського референдуму щодо законопроектів з питань: 1) податків; 2) бюджету;3) амністії.

На всеукраїнський референдум за народною ініціативою не може бути винесене (ініційоване) питання про зміну території України.

Тексти нової редакції Конституції України та законопроектів, що виносяться на конституційний та законодавчий референдум, не повинні скасовувати чи обмежувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод людини і громадянина або бути спрямованими на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Всеукраїнський референдум не може призначатися (проголошуватися) чи проводитися в умовах воєнного чи надзвичайного стану на всій території України. Якщо воєнний чи надзвичайний стан введений після призначення (проголошення) референдуму, суб'єкт призначення (проголошення) референдуму не пізніш як на третій день після введення такого стану приймає рішення про зупинення процесу референдуму до закінчення дії воєнного чи надзвичайного стану.

Організація і проведення всеукраїнського референдуму здійснюються відкрито і гласно. Рішення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, що стосуються всеукраїнського референдуму, доводяться до відома громадян України через засоби масової інформації.

Процес всеукраїнського референдуму розпочинається з дня оголошення Центральною виборчою комісією про початок процесу всеукраїнського референдуму. Процес всеукраїнського референдуму завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів референдуму.

Суб'єктом відповідного виду процесу всеукраїнського референдуму є:

1) громадяни України (учасники всеукраїнського референдуму);

2) Президент України як суб'єкт призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму;

3) Верховна Рада України як суб'єкт ініціювання та призначення всеукраїнського референдуму;

4) комісія з всеукраїнського референдуму;

5) ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму;

6) офіційні спостерігачі від ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму;

7) міжнародні спостерігачі.

Президент України протягом п'яти днів після отримання від Голови Верховної Ради України закону про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України видає указ про призначення всеукраїнського референдуму про внесення змін до Конституції України із зазначенням дати його проведення. Текст закону, що виноситься на затвердження всеукраїнським референдумом про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України, обов'язково додається до указу Президента України. Указом Президента України про призначення всеукраїнського референдуму про внесення змін до Конституції України визначається дата його проведення, якою є остання неділя п'ятдесятиденного строку від дня видання указу.

У разі прийняття закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України, укладеного Президентом України, Верховна Рада України приймає рішення про призначення всеукраїнського референдуму про зміну території України. Постанова Верховної Ради України про призначення всеукраїнського референдуму про зміну території України має містити дату проведення всеукраїнського референдуму та сформульоване питання, що виноситься на референдум. Текст закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України обов'язково додається до постанови Верховної Ради України. Дата проведення відповідного всеукраїнського референдуму призначається на останню неділю п'ятдесятиденного строку від дня прийняття Верховною Радою України постанови про його призначення.

Президент України після отримання рішення Центральної виборчої комісії про загальні підсумки збирання підписів громадян України під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму та виконанні вимог законодавства видає указ про проголошення референдуму із зазначенням дати його проведення та сформульованими питаннями або проектом закону, що виносяться на всеукраїнський референдум. Указом Президента України про призначення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою визначається дата його проведення, якою є остання неділя п'ятдесятиденного строку від дня видання указу. Народна ініціатива щодо проведення всеукраїнського референдуму здійснюється учасниками всеукраїнського референдуму шляхом збирання їх підписів під вимогою про проведення референдуму.

Оголошення про початок процесу всеукраїнського референдуму здійснює Центральна виборча комісія на своєму засіданні, про що зазначається у протоколі засідання комісії. Офіційним оголошенням є відповідне оголошення головуючим на засіданні Центральної виборчої комісії про початок процесу відповідного всеукраїнського референдуму. Оголошення про початок процесу всеукраїнського референдуму здійснюється на наступний день після дня опублікування постанови Верховної Ради України про призначення всеукраїнського референдуму чи указу Президента України про призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму.

Всеукраїнський референдум проводиться в єдиному загальнодержавному окрузі референдуму, який включає в себе всю територію України та закордонний округ.Для проведення всеукраїнського референдуму Центральна виборча комісія утворює в єдиному загальнодержавному окрузі референдуму 225 територіальних округів. Кількість таких округів в областях, місті Києві встановлюється Центральною виборчою комісією. Територіальні округи для проведення всеукраїнського референдуму утворюються з приблизно рівною кількістю громадян, які мають право голосу на всеукраїнському референдумі. Рішення про утворення територіальних округів для проведення всеукраїнського референдуму приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як на п'ятий день з дня опублікування відповідного указу Президента України чи постанови Верховної Ради України про призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму.Закордонний округ складають усі закордонні дільниці, призначені для голосування на всеукраїнському референдумі.

Для підготовки організації і проведення голосування та підрахунку голосів учасників референдуму використовуються дільниці референдуму. Дільниця референдуму може бути звичайною, спеціальною або закордонною.Дільниці референдуму утворюються не пізніше як за тридцять п'ять днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі. У виняткових випадках дільниці референдуму утворюються не пізніше ніж за п'ять днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі з одночасним утворенням дільничних комісій референдуму.

Дільниці референдуму утворюються з кількістю учасників всеукраїнського референдуму від двадцяти осіб до двох тисяч п'ятисот осіб. Дільниці за розміром поділяються на:

1) малі - з орієнтовною кількістю учасників референдуму від 20 до 500 осіб;

2) середні - з орієнтовною кількістю учасників референдуму від 500 до 1500 осіб;

3) великі - з орієнтовною кількістю учасників референдуму від 1500 до 2500 осіб.

Якщо на відповідній території, у відповідному закладі чи установі налічується менша або більша від зазначених меж чисельність учасників всеукраїнського референдуму і їх (або їх надлишок) неможливо віднести до іншої дільниці або неможливо утворити додаткову дільницю у межах цього територіального округу, у відповідному закладі чи установі, дільниця може бути утворена з меншою або більшою від відповідних граничних значень чисельністю учасників всеукраїнського референдуму.

Звичайні дільниці референдуму утворюються для організації голосування учасників всеукраїнського референдуму за місцем їх проживання. Окружні комісії референдуму утворюють звичайні дільниці з всеукраїнського референдуму не пізніше ніж за тридцять п'ять днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі. Спеціальні дільниці референдуму утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування учасників всеукраїнського референдуму з обмеженими можливостями пересування. Спеціальні дільниці референдуму утворюються окружними комісіями референдуму за місцем розташування відповідних закладів чи установ або за місцем приписки судна чи полярної станції України на підставі подань районних державних адміністрацій чи виконавчих комітетів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад не пізніше ніж за тридцять п'ять днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі. Закордонні дільниці з всеукраїнського референдуму утворюються Центральною виборчою комісією не пізніше ніж за тридцять п'ять днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі за поданням Міністерства закордонних справ України. Закордонні дільниці з всеукраїнського референдуму утворюються при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України.

Систему комісій референдуму, що здійснюють підготовку та проведення всеукраїнського референдуму, становлять:

1) Центральна виборча комісія як центральна комісія референдуму;

2) окружні комісії референдуму;

3) дільничні комісії референдуму.

Комісії референдуму є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення всеукраїнського референдуму та забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про референдум.

Окружні комісії референдуму утворюються Центральною виборчою комісією не пізніше як за сорок днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії з всеукраїнського референдуму. Склад окружної комісії референдуму складається із п'ятнадцяти осіб.

Дільнична комісія референдуму утворюється відповідною окружною комісією референдуму не пізніше як за двадцять днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії референдуму. Дільнична комісія референдуму утворюється у кількості одинадцяти осіб, крім випадків, передбачених цим Законом.

Комісії референдуму є колегіальним органом. У разі необхідності засідання комісії референдуму може бути скликане рішенням комісії референдуму вищого рівня. На письмову вимогу третини складу комісії референдуму голова комісії або його заступник зобов'язаний скликати засідання комісії не пізніше наступного дня після отримання такої вимоги.

Складання списків учасників референдуму для звичайних дільниць референдуму здійснюється органами ведення Державного реєстру виборців. До попереднього списку учасників референдуму на дільниці референдуму включаються громадяни України, яким виповнилося або на день голосування виповниться вісімнадцять років і які мають право голосу та виборча адреса яких відповідно до відомостей Державного реєстру виборців відноситься до цієї дільниці референдуму. Учасник референдуму може бути включений до списку учасників референдуму тільки на одній дільниці референдуму.

Витрати на проведення всеукраїнського референдуму, крім витрат на збирання підписів під вимогою проведення всеукраїнського референдуму, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.Фінансове забезпечення підготовки і проведення всеукраїнського референдуму за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення всеукраїнського референдуму, здійснюється Центральною виборчою комісією, яка є головним розпорядником цих коштів.

Ініціативна група зобов'язана утворити фонд референдуму. Ініціативна група не пізніше ніж на п'ятий день з дня її реєстрації утворює фонд референдуму. Фонд референдуму утворюється для фінансування витрат на збір підписів громадян, фінансування агітації референдуму та інших цілей.

Ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму, зареєстрована Центральною виборчою комісією референдуму, має право делегувати одного представника до Центральної виборчої комісії, який уповноважений представляти інтереси цього суб'єкта в Центральній виборчій комісії і не є самостійним суб'єктом процесу референдуму.

Спостереження за перебігом процесу референдуму можуть вести офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій, відповідним чином акредитовані.

Агітація референдуму може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. Громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати питання референдуму, офіційні інформаційні матеріали референдуму, можливі наслідки референдуму, вести агітацію за або проти питання референдуму.

Агітація референдуму – це здійснення будь-якої діяльності, яка спонукає учасників всеукраїнського референдуму голосувати на підтримку чи проти питання референдуму, у тому числі будь-які не заборонені законами України друковані, усні, звукові та аудіовізуальні види і форми ідейного впливу на людей, що прямо або опосередковано привертають увагу до питання референдуму, сформувати у суспільстві та у свідомості громадян позитивне або негативне ставлення до питання референдуму або спрямувати політичну поведінку громадян і соціальних груп у їх ставленні до суб'єктів процесу референдуму, у тому числі інформаційні повідомлення про заходи, що проводяться або підтримуються із зазначеною метою.

Агітація референдуму може проводитися у таких формах:

1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з учасниками референдуму;

2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів;

3) проведення публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій стосовно змісту питання референдуму, положень офіційних інформаційних матеріалів референдуму;

4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень стосовно питання референдуму;

5) розповсюдження листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали агітації референдуму;

6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів на носіях зовнішньої реклами;

7) публічні заклики голосувати за чи проти питання референдуму або публічні оцінки змісту питання референдуму;

8) в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.

Право розпочати агітацію всеукраїнського референдуму виникає з наступного дня після опублікування постанови Верховної Ради України чи указу Президента України про призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму. Агітація референдуму закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем голосування. Агітація напередодні дня голосування та в день голосування забороняється.

Голосування учасника всеукраїнського референдуму на всеукраїнському референдумі здійснюється за допомогою бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі. Бюлетені для голосування на всеукраїнському референдумі є документами суворої звітності і підлягають обліку. Документація, що забезпечує облік бюлетенів для голосування, передається підприємствами-виготовлювачами, окружними та дільничними комісіями референдуму до Центральної виборчої комісії. Центральна виборча комісія після офіційного оприлюднення результатів референдуму забезпечує передання облікової інформації на збереження до відповідних архівних установ.

Окружна комісія референдуму приймає бюлетені для голосування від уповноваженого члена Центральної виборчої комісії або представника секретаріату Центральної виборчої комісії не раніш як за сім днів до дня голосування на засіданні відповідної окружної комісії референдуму. Окружна комісія референдуму складає у трьох примірниках протокол про прийняття бюлетенів для голосування.

Окружна комісія референдуму не раніш як за три дні до дня голосування, але не пізніш як о 12 годині останньої суботи перед днем голосування, на своєму засіданні передає бюлетені для голосування дільничним комісіям округу. Бюлетені приймають не менш як три члени кожної дільничної комісії референдуму.

Голосування проводиться в спеціально відведених та облаштованих приміщеннях, в яких обладнуються кабіни для таємного голосування та визначаються місця видачі бюлетенів для голосування і встановлення скриньок для голосування. На одній дільниці референдуму облаштовується одне приміщення для голосування. Контроль за облаштуванням приміщення для голосування покладається на дільничну комісію референдуму.

Про час і місце голосування дільнична комісія референдуму звичайної або закордонної дільниці референдуму сповіщає учасників всеукраїнського референдуму, включених до списку учасників референдуму на цій дільниці, іменними запрошеннями.

Голосування проводиться в день голосування з восьмої до двадцятої години без перерви. На закордонних дільницях референдуму голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці.

Учасник всеукраїнського референдуму, який внесений до списку учасників референдуму на дільниці референдуму, але за віком, у зв'язку з інвалідністю чи за станом здоров'я не здатний пересуватися самостійно, дільнична комісія референдуму надає можливість голосувати за місцем його проживання (перебування).

Дільнична комісія референдуму на своєму засіданні складає протокол про підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці референдуму. Форма бланка протоколу дільничної комісії референдуму про підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці референдуму затверджується Центральною виборчою комісією не пізніш як за тридцять днів до дня голосування.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів окружних комісій референдуму про підсумки голосування в межах відповідних територіальних округів референдуму, у тому числі з позначкою "Уточнений", та протоколу Центральної виборчої комісії про підсумки голосування у закордонному окрузі референдуму не пізніш як на десятий день з дня голосування встановлює результати всеукраїнського референдуму, про що складає протокол. У разі проведення референдуму з декількох питань Центральна виборча комісія встановлює результати всеукраїнського референдуму по кожному з них.

Питання, винесене на всеукраїнський референдум, вважається схваленим (затвердженим), якщо за це проголосувало більше половини голосів учасників референдуму, що взяли участь у голосуванні.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні оголошує результати всеукраїнського референдуму, про що зазначається у протоколі засідання комісії.Офіційним оголошенням результатів всеукраїнського референдуму є оголошення головуючим на засіданні Центральної виборчої комісії результатів всеукраїнського референдуму.

Оприлюднення результатів всеукраїнського референдуму здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніше ніж на третій день з дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму шляхом опублікування в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" та оприлюднюються в інших засобах масової інформації.

Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою є остаточними та не потребують затвердження або схвалення будь-якими органами державної влади і є обов'язковими для виконання громадянами України, органами державної влади України, яких воно стосується та до повноважень яких віднесено.

Нова редакція Конституції України набирає чинності з дня оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму про схвалення нової редакції на всеукраїнському референдумі.

Закон України, схвалений на всеукраїнському референдумі, набирає чинності з дня оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму, окрім випадків, коли дата набрання чинності таким Законом прямо передбачена положенням цього Закону.

Закон чи окремі положення закону, рішення щодо їх скасування (втрати чинності чи визнання нечинним), схвалене на всеукраїнському референдумі, втрачають дію з дня оголошення Центральною виборчою комісією відповідних результатів всеукраїнського референдуму.

Положення Конституції та законів України, які були змінені законом України, що втратив чинність або скасований (визнаний таким, що втратив чинність, чи визнаний нечинним) відповідно до схваленого на всеукраїнському референдумі рішення, поновлюють свою дію з дня оголошення Центральною виборчою комісією відповідних результатів всеукраїнського референдуму.

Закон про внесення змін до Конституції України, прийнятий Верховною Радою України в порядку, встановленому статтею 156 Конституції України, та затверджений всеукраїнським референдумом, набирає чинності з дня офіційного оголошення результатів відповідного всеукраїнського референдуму, окрім випадків, коли дата набрання чинності таким Законом прямо передбачена положенням цього Закону.

Закон про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України у разі його затвердження на всеукраїнському референдумі набирає чинності з дня оголошення результатів відповідного всеукраїнського референдуму.

У разі проведення конституційного, законодавчого референдуму Центральна виборча комісія протягом п'яти днів після оголошення результатів всеукраїнського референдуму оприлюднює в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" акт, схвалений (затверджений) всеукраїнським референдумом, або акт в редакції із врахуванням рішень, схвалених (затверджених) на всеукраїнському референдумі, у разі проведення ратифікаційного референдуму оприлюднює текст відповідного міжнародного договору України. При цьому у прикінцевих положеннях акта вказується, що він схвалений (затверджений) всеукраїнським референдумом, та зазначається дата проведення референдуму.

Порядок звернення до суду з адміністративним позовом, що стосується процесу референдуму, встановлюється Кодексом адміністративного судочинства України.

Суб'єктом звернення із скаргою, що стосується процесу всеукраїнського референдуму, може бути ініціативна група – суб'єкт процесу референдуму, в особі представника в Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи чи іншої особи, уповноваженої суб'єктом процесу референдуму в установлений законодавством спосіб, офіційний спостерігач, а також учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України), права на участь у референдумі або охоронювані законом інтереси щодо участі у процесі референдуму якого, у тому числі на участь у роботі комісії референдуму чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження.

Скарга може бути подана відповідним суб'єктом звернення зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність комісії референдуму, члена комісії референдуму.Рішення, дії чи бездіяльність дільничної комісії референдуму та її членів оскаржуються до окружної комісії референдуму. Рішення, дії чи бездіяльність окружної комісії референдуму або члена такої комісії оскаржуються до Центральної виборчої комісії. Рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії оскаржуються до суду у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Скарга до комісії референдуму може бути подана суб'єктом звернення зі скаргою протягом п'яти днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб'єктом оскарження. Скарга щодо порушення, яке мало місце до дня голосування, може бути подана у п’ятиденний строк, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

Скарга подається до комісії референдуму у письмовій формі. Рішення суб'єкта розгляду скарги повинно бути справедливим, законним і обґрунтованим. Суб'єкт розгляду скарги відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують права учасників референдуму, права і законні інтереси інших суб'єктів процесу референдуму.

Особи, винні в порушенні законодавства про всеукраїнський референдум, притягуються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законом.

Доречно пригадати, що Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 р. передбачив можливість проведення місцевого референдуму, адже у ст. 7 зазначено, що місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією та законодавством України до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади а рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Разом з тим є абсолютно зрозумілим, що без прийняття Закону України «Про місцеві референдуми в Україні» ця форма безпосереднього народовладдя залишається поза правовим полем, що унеможливлює її практичне здійснення


Категорія: Конституційна реформа в Україні (Лекції)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter