1.5. Компаративістика в системі юриспруденції

1.5. Компаративістика в системі юриспруденції

Компаративістика (порівняльне правознавство) це метод вивчення правових систем різних держав шляхом зіставлення систем права, однойменних державних і пра­вових інститутів, принципів права і правових норм. Одно­часно компаративістика є галуззю юриспруденції та юри­дичною навчальною дисципліною.

Порівняльно-правовий метод дослідження відомий здав­на, але засновником порівняльного правознавства як окре­мої галузі юриспруденції вважають французького просвіт­ника XVIII ст. Шарля Луї Монтеск'є. У XIX ст. в європей­ських країнах виникли асоціації та товариства компара­тивістики, у 1900 р. в Парижі відбувся Перший Між­народний конгрес порівняльного права, в 1924 р. в Гаазі була створена Міжнародна академія порівняльного правознавства.

Метод порівняльного правознавства може застосовува­тися як щодо діючого права, так і щодо права, яке існувало у минулому. Порівняння однотипних явищ (галузей, інсти­тутів, норм), що існували у різний час, називається - діахронним. Проте найчастіше предметом порівняння є діючі правові системи та їхні компоненти. Таке порівняння на­зивається синхронним. У юридичній науці і практиці роз­різняють рівні порівняльного правового аналізу: макрорівень передбачає проведення порівняльних досліджень у рамках типів права, правових сімей або ж на рівні конкрет­них правових систем; мікрорівень передбачає проведення аналогічних досліджень на рівні правових категорій, ін­ститутів, норм.

Порівняльне правознавство покликане зіграти величезну роль в оновленні юридичної науки та у виробленні нового міжнародного і національного права, що відповідає умовам сучасного світу. Об'єктивними чинниками, що зумовлюють і підкреслюють важливу роль і необхідність розвитку порів­няльного правознавства, є: різноманіття правових систем сучасності; розвиток правових взаємозв'язків і розширення міжнародних, економічних, політичних, культурних та інших зв'язків між державами; поява на правовій карті світу правових систем нових незалежних держав; діяльність міжнародних організацій на основі міжнародного права з урахуванням особливостей національних систем права. Розвиток порівняльного правознавства визначається також настійною необхідністю поліпшити викладання та якість підготовки фахівців-юристів.

< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Статистика
0  
Всього матеріалів 4362
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 105
Наші партнери
Оновлення new
  • Особи, які можуть та не можуть бути представниками в суді
  • Особи, які можуть бути представниками: адвокат; законний представник. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,
  • Міністерство освіти і науки України змінило правило вступу до вищих навчальних закладів
  • По-перше, у 2019 році МОН збільшить пільги для учасників бойових дій. По-друге, МОН затвердило нові норми вступу на бакалаврат та
  • Законні представники у цивільному процесі
  • Законне (необхідне, обов'язкове) процесуальне представництво виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акта за наявності таких
  • Види представництва у цивільному процесі
  • ЦПК України прямо класифікацію процесуального представництва не проводить, проте аналіз окремих його статей, що визначають правові засади участі
  • Умови, які необхідні для здійснення функцій представника у цивільному процесі
  • Для того, щоб відбулося процесуальне представництво, повинно бути дотримано низку умов: такі особи мають бути правоздатні та дієздатні, тобто, не
Інформація
Голосування
Чи доводилося Вам стикатися з випадками корупцiї у ВНЗ?