Завдання Кримінального кодексу України (КК України)

(стаття 1 Кримінального кодексу України (КК України))


Кримінальний кодекс України має своїм завданням : 

  • правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань,  
  • забезпечення миру і безпеки людства,  
  • запобігання злочинам. 

Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає: 

  • які суспільно небезпечні діяння є злочинами; 
  • які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Кримінальний кодекс України — це єдиний нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України відповідно до її конституційних повноважень, який містить у собі кримінально-правові норми про злочин та покарання. Частина 1 ст. 1 «Завдання Кримінального кодексу України» КК України містить два основних завдання

Перше — це охорона суспільних відносин від суспільне небезпечних посягань . Об’єктом охорони відповідно до ч. 1 ст. 1 «Завдання Кримінального кодексу України» КК України виступають права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок та громадська безпека, довкілля, конституційний лад України, мир і безпека людства.

Специфіка кримінально-правових норм полягає в тому, що вони є нормами-заборонами: під загрозою покарання в них забороняється певна суспільне небезпечна поведінка. Саме цим поруч із завданням охорони суспільних відносин Кримінальний кодекс вирішує й інше завдання — запобігання злочинам, попередження про правові наслідки їх вчинення.

Для здійснення цих завдань відповідно до ч. 2 ст. 1 «Завдання Кримінального кодексу України» КК України визначає, які суспільне небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Відповідно до ст. 11 «Поняття злочину» КК України, «злочином є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину» та ч. 1 ст. 50 «Поняття покарання та його мета» КК України, «покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого». У Кримінальному кодексі дано вичерпний перелік злочинів і вичерпний перелік покарань, що є забезпеченням принципу законності у вирішенні питань кримінальної відповідальності та покарання: немає злочину — немає покарання без указання на це в кримінальному законі.

Гість, залишиш коментар?
Ім'я:*
E-Mail:


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 114
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Якою пошуковою системою Ви користуєтесь ?