Пошук по сайту

Стадії криміналістичної ідентифікації


5. Стадії криміналістичної ідентифікації

6. Поняття і сутність криміналістичної діагностики



5. Стадії криміналістичної ідентифікації


Стадією називають період, етап у розвитку будь-якого процесу. При здійсненні ідентифікації за матеріально-фіксованими відображеннями виділяють наступні стадії:

  • огляд об'єктів;
  • роздільне дослідження об'єктів;
  • експеримент. Експеримент не є обов'язковою стадією і може не проводитися, якщо в ньому немає необхідності;
  • порівняльне дослідження (зіставлення) об'єктів;
  • оцінка ознак і формулювання висновку.

На стадії огляду експерт вивчає всі представлені йому об'єкти: ідентифікуємі, ідентифікуючі, порівняльні зразки. При цьому він визначає: чи передане йому все необхідне для ідентифікації; що собою представляють об'єкти ідентифікації; чи відповідають вони тим, які зазначені в постанові про призначення експертизи, чи не зазнали вони змін при транспортуванні; чи придатні вони для ідентифікації.

На стадії роздільного дослідження ідентифікуючий і ідентифікуємий об'єкти (у тому числі порівняльні зразки) вивчаються ізольовано один від одного. Мета – виявити якомога більшу кількість ознак (загальних і індивідуальних), що відбилися в слідах і характеризують об'єкти ідентифікації.

В ході експерименту отримують порівняльні зразки (куль, гільз тощо). Він дозволяє відмежувати необхідні ознаки від випадкових. Експеримент здійснюють в умовах, максимально наближених до тих, в яких протікала подія. Обов'язковою умовою експерименту є багаторазове повторення дослідів з метою одержання стабільних результатів.

На наступній стадії здійснюють зіставлення індивідуальних ознак порівнюваних об'єктів (ідентифікуємого й ідентифікуючого).

В ході оцінки перевіряється відповідність і збіг, як окремих ознак, так і індивідуалізуючих комплексів в цілому. Під відповідністю ознак розуміють таку їх погодженість, при якій розбіжності, що спостерігаються, не виходять за припустимі межі.

В кожному випадку ототожнення експерт повинен встановити, що переважає в результатах: збіг або розбіжність, чим пояснюються наявні розбіжності, чи є вони закономірними або випадковими, природними або штучними, суттєвими або несуттєвими; чи не виключають вони можливості висновку про тотожність.

На заключній стадії ідентифікації, завершаючи оцінку співпадаючих і неспівпадаючих ознак, експерт формулює висновок про наявність або відсутність тотожності. При цьому він спирається як на результати дослідження, так і на наукові засади ідентифікації даного роду об'єктів, власний експертний досвід, результати узагальнення практики.

За своєю природою висновки експерта можуть бути стверджувальні (встановлюють факт тотожності) і негативні (виключають тотожність). За формою вираження розрізняють висновки категоричні (достовірні) і ймовірні (можливі).

 

 


6. Поняття і сутність криміналістичної діагностики


Криміналістична діагностика визначає стан об'єктів, пізнає події, явища, процеси. Так, за слідами ніг можна не тільки ідентифікувати людину, але і встановити напрямок її руху, приблизну швидкість, факт перенесення ваги тощо. За слідами злому визначають не тільки використане знаряддя, але і навички особи, її фізичну силу тощо.

Загальним завданням криміналістичної діагностики є встановлення (визначення) об'єктивної істини шляхом вивчення і пояснення властивостей і станів об'єкта (явища). Отже, криміналістичну діагностику можна визначити як дослідження властивостей і стану об'єкта з метою встановлення змін, що відбулися в ньому, визначення причини цих змін і її зв'язку з вчиненим злочином.

Для створення наукових засад криміналістичної діагностики необхідно було проаналізувати і систематизувати велику кількість типових ситуативних умов, що характеризують як стан і властивості окремих об'єктів, так і певні кримінальні ситуації. Закономірності, що виявились при цьому, лягли в основу відповідних методик.

Наприклад, щоб встановити, чи не виконаний рукописний текст у незвичайній позі, потрібно знати закономірності впливу пози на процес письма, властивості почерку і їх зміни при виконанні рукопису в незвичайній позі; щоб встановити, чи справний замикаючийпристрій, необхідно знати його характеристики і варіанти можливих ушкоджень тощо.

Структуру процесу криміналістичної діагностики можна визначити так:

  • визначення мети
  • попереднє вивчення об'єктів
  • аналіз діагностичних ознак
  • порівняння за аналогією
  • оцінка і корегування отриманих результатів
  • формулювання висновків


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
0  
Користувачів 251
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Ваш регіон ?