Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Криміналістика (Шпаргалки)


Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації


Використання допомоги громадськості у розслідуванні злочинів корінням сягає у давнину. На першочерговому етапі розслідування слідчий майже завжди звертається по допомогу до громадськості, щоб отримати інформацію стосовно події злочину, його учасників, свідків. Надання окремими особами та організаціями допомоги у боротьбі зі злочинністю - це громадський обов'язок та законна повинність організацій та їх керівників брати участь у встановленні причин та умов вчинення злочинів.

Використовуючи допомогу громадськості в розкритті злочинів необхідно розрізняти:

а) процесуальних учасників громадськості;

б) непроцесуальних.

До процесуальних належать поняті, спеціалісти. Відомості щодо цих осіб заносяться до протоколу слідчої дії. Однак, у слідчих діях беруть участь і інші особи, стосовно яких відомості не вказуються. Зокрема, при ексгумації трупа залучають копачів, для реконструкції обстановки та створення умов експерименту слідчий залучає столяра, тесляра, пічника, а оглядаючи місце події або обшуку для розкриття сховищ, вилучення слідів залучають відповідного спеціаліста-виконавця. Такі особи є виконавцями якихось дій, технічної роботи під час збирання доказів, яку слідчий зобов'язаний проводити сам. Тому таких осіб доцільно називати учасниками-виконавцями, які не мають процесуальної регламентації.

Залучення громадськості до участі в розслідуванні злочинів може здійснюватись з особистої ініціативи особи, або після запрошення її слідчим чи органом дізнання. В першому випадку громадянин діє з власної доброї волі, виконуючи свій громадський обов'язок. Таким чином, він діє на свій страх і ризик, наприклад, у разі затримання та доставляння у міліцію хулігана, грабіжника, злодія. Якщо особа допомагає органам за запрошенням слідчого, оперативного працівника, її діяльність підпорядковується певним принципам, положенням:

1) добровільна участь у наданні допомоги органам дізнання та попереднього слідства;

2) забезпечення особистої безпеки осіб, які залучаються до участі в слідчих діях та оперативних заходах;

3) економність у використанні допомоги громадськості (припустимо, залучення мінімальної кількості громадян для «прочісування» великих територій при оглядах, розшуках злочинців тощо);

4) ефективність використання допомоги громадськості, тобто зменшення витрат усіх видів ресурсів у прагненні одержати бажані результати;

5) припустимість, тобто функції слідчого - порушення кримінальної спра­ви та провадження розслідування - не можна передоручати представникам громадськості. Сприяння та допомога громадськості не повинна стосуватися провадження слідчих дій;

6) дії, які доручаються громадськості, повинні відповідати морально-етичним нормам, бути гуманними і не суперечити законові.

Дотримання перелічених принципів використання громадськості повинно стати нормою повсякденної діяльності органів дізнання та попереднього слідства.

Форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів діляться на дві групи:

1) не пов'язані з провадженням слідчих дій;

2) пов'язані з підготовкою та провадженням слідчих дій. Форми, не пов'язані з провадженням слідчих дій:

а) з власної ініціативи громадянин може припиняти злочинні дії, повідомляти в правоохоронні органи про вчинені злочини;

б) створення громадських формувань - добровільних народних дружин (ДНД), громадських помічників слідчого, державної автоінспекції (ДАІ), оперативних загонів по кримінальному розшуку, відділах охорони економіки від зло­чинних посягань (державної служби боротьби з економічними злочинами - ДСБЕЗ).

Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого

Робота слідчого по розслідуванню злочинів тісно пов'язана з застосуванням розшукових заходів, а тому направлена на вирішення питань, які встановити тільки проведенням слідчих дій не вдається. Теорія розшуку розробляється вченими-криміналістами на основі кримінально-процесуального права і є складовою частиною науки криміналістики. Вміло та правильно застосовані розшукові заходи дозволять вдало намітити версії, побудувати конкретний план розслідування, встановити свідків, потерпілих, знайти речові докази, розшукати і затримати злочинців.

Починаючи з 60-х років XX су. у криміналістиці висловлювались пропозиції щодо залучення громадськості та засобів масової інформації (ЗМІ) з метою допомоги слідчому у розшуку злочинців та їх слідів. За цей час ЗМІ пройшли значний шлях у своєму розвитку, оформились в окремий соціальний інститут. Тому проблема залучення ЗМІ до розшукової роботи слідчого набуває своєї актуальності та потребує дослідження з позицій різних галузей знань.

Використання ЗМІ у розшуковій діяльності слідчого ефективне у таких основних напрямках:

1. Розшук злочинця, особа якого встановлена.

2. Розшук злочинця, особа якого невідома.

3. Розшук потерпілих, свідків та очевидців вчинення злочину.

4. Встановлення особи вбитого (коли немає даних про особу потерпілого).

5. Пошук викраденого майна, відшукання речових доказів тощо. Використання ЗМІ в розшуковій діяльності слідчого дозволяє:

- економити затрати часу, сили і засоби порівняно з іншими розшуковими заходами;

- оперативно здійснювати ініціюючий вплив на населення;

- практично не обмежувати територію, населення якого може бути залучене до розшуку злочинця, розслідування злочину за допомогою ЗМІ. Особливого значення набуває це з розвитком Інтернеттехнологій, включення в цю систему ЗМІ інших країн світу;

- створювати за допомогою ЗМІ обстановку найбільшого сприяння розслідуванню злочинів. Тут особливого значення набуває чинник інформування населення про злочинця, що створює для нього умови неможливого перебування на нелегальному становищі, подальшого вчинення злочинів, а також позбавляє можливості уникнути покарання;

- позитивно впливати на рівень правосвідомості і соціально-правову активність населення.


Категорія: Криміналістика (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter