Класифікація окремих методик розслідування


Класифікація окремих методик розслідування


Першочергово запропонуємо класифікацію окремих методик розслідування певних видів (груп) злочинів. Ця класифікація може бути здійснена за декількома критеріями (підставами):

У площині стосунку до кримінального закону (тобто залежно від виду чи групи злочинів):

1) Типові (видові) методики (методика розслідування вбивств, крадіжок, шахрайства тощо).

2) Особливі (групові) методики, які діляться залежно від

а) способу вчинення злочину:

- вбивства (з використанням холодної зброї; з використанням вогнепальної зброї; скиданням із висоти тощо);

- крадіжки (наприклад, кишенькові, квартирні, з автомобілів і т. ін.);

б) від місця вчинення злочину:

- методики розслідування злочинів, вчинюваних на транспорті;

- в екстремальних умовах;

- у великому місті;

- поза межами населеного пункту;

- у місцях відбування покарання;

в) від суб'єкта злочину, тобто особливостей особи злочинця, наприклад:

- особливі методики розслідування злочинів неповнолітніх;

- осіб із дефектами психіки;

- рецидивістів та інших категорій девіантних осіб;

г) від особи потерпілого:

- особливі методики розслідування злочинних посягань на неповнолітніх, малолітніх;

- щодо жінок;

- щодо іноземців;

д) часу вчинення злочину і моменту початку його розслідування:

- особливі методики або усічені рекомендації розслідування злочинів «по гарячих слідах»;

- особливі методики розслідування нерозкритих окремих груп чи видів злочинів минулих років.

Залежно від обсягу окремі методики можна поділяти на:

1) Повні (тобто для проведення усього процесу розслідування тієї чи іншої групи або виду злочинів);

2) Неповні (скорочені, усічені), тобто методичні рекомендації щодо організації та здійснення певного етапу розслідування.

Залежно від кількості видів злочинів, що охоплюються окремими криміналістичними методиками:

1) Комплексні криміналістичні методики, тобто методики розслідування двох чи більше взаємозв'язаних злочинів (наприклад, методика розслідування пограбувань і розбійницьких нападів чи вбивств, поєднаних із зґвалтуванням тощо);

2) Конкретні (методика розслідування конкретного виду злочину).

За рівнем конкретизації методичних рекомендацій:

1) Одноступеневі (наприклад, методика розслідування крадіжок).

2) Двоступеневі (наприклад, методика розслідування крадіжок особистого майна громадян).

3) Багатоступеневі (методики поглибленої деталізації рекомендацій, наприклад, методика розслідування крадіжок особистого майна громадян із помешкань громадян).

Залежно від форми (за джерелом виразу):

1) Методики у вигляді монографічних рекомендацій.

2) Методики у вигляді дисертаційних досліджень.

3) У підручниках.

4) У методичних листах.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4383
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 111
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чи подобається Вам новий дизайн ?