Питання взаємодії органів внутрішніх справ та органів держпожнагляду з розслідування пожеж та злочинів, пов’язаних з ними, регламентуються наказом МВС України та МНС України «Про взаємодію органів внутрішніх справ України та органів Державного пожежного нагляду МНС України в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, пов’язаних із пожежами» від 26 серпня 2003 р. № 943/302.
Обставини, що підлягають з’ясуванню у справах про пожежі, визначаються залежно від характеру події. Так, у справах про підпали необхідно з’ясувати:
а) спосіб вчинення і використані засоби;
б) об’єкти;
в) винну особу;
г) співучасників;
ґ) мотиви і мету;
д) чи не було вчинено якого-небудь іншого злочину;
е) наслідки;
є) матеріальну шкоду;
ж) причини та умови, що сприяли вчиненню цього злочину.
На початковому етапі розслідування підпалів та злочинних порушень протипожежних правил типовими слідчими ситуаціями є:
? одержані відомості щодо події злочину та особи, що його скоїла;
? надійшла інформація про подію злочину, спосіб його скоєння, особа злочинця невідома;
? є дані про подію злочину, але спосіб його скоєння й особа злочинця невідомі.
Типові слідчі ситуації у подальшому етапі розслідування можуть бути диференційовані:
1. Пожежа виникла внаслідок підпалу чи порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки певною особою.
2. З’ясовані обстановка і механізм розвитку пожежі після її виявлення, викликані нею наслідки, але не встановлені обставини виникнення пожежі, її осередок, безпосередня причина, а також причетні до неї особи.
Залежно від ситуації слідчий обирає оптимальні слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, а в окремих випадках — тактичні операції, спрямовані на затримання злочинця, виявлення речових доказів, встановлення документів, що відносяться до забезпечення пожежної безпеки, з’ясування причин та умов, що сприяли виникненню пожежі.
Типові версії про причини пожеж:
1) недотримання вимог пожежної безпеки;
2) підпал (мотиви його можуть бути конкретизовані — через помсту, з метою приховання іншого злочину тощо);
3) самозаймання речовин чи матеріалів внаслідок неправильного їх зберігання;
4) стихійні явища (удар блискавки та ін.).
Підстави для побудови першої версії — встановлені на початковому етапі розслідування дані, що вказують на: а) порушення вимог розміщення обладнання і опалювальної (освітлювальної) системи чи експлуатації електроопалювальних та інших небезпечних приладів; б) порушення вимог зберігання вогненебезпечних речовин чи матеріалів; в) випадки порушення вимог пожежної безпеки, що раніше мали місце.
Підстави для побудови другої версії: а) декілька осередків пожежі; б) умови, що сприяли поширенню вогню; в) пальні і легкозаймисті речовини в неналежних місцях; г) умови, що перешкоджають швидкій ліквідації вогню; ґ) виникнення вогню в місцях зберігання матеріальних цінностей, документів; д) виявлення трупа зі слідами насильницької смерті.
Підстави для побудови третьої версії: а) неналежне зберігання самозаймистих речовин; б) проведення ремонтних, електро-, газозварювальних робіт у безпосередній близькості від пальних матеріалів і речовин; в) порушення технологічного і температурного режимів у процесі переробки чи зберігання вибухонебезпечних і легкозаймистих речовин та ін.
Підстави для побудови четвертої версії: явища, пов’язані з діями сил природи (гроза, буря, що викликають коротке замикання дротів, та ін.).
Значну складність становить побудова версій про осіб, причетних до виникнення пожежі. У зв’язку з цим повинні бути виявлені всі особи, які перебували до пожежі на даному об’єкті, з’ясовані місце і час їх перебування, всі види робіт, які вони виконували, тощо. Показання кожної з цих осіб повинні бути не лише зафіксовані, а й перевірені.
Першочергові слідчі дії при розслідуванні пожеж:
а) огляд місця події;
б) призначення пожежно-технічної, судово-медичної, криміналістичних експертиз;
в) обшуки у підозрюваних осіб;
г) освідування;
ґ) допити свідків та потерпілих;
д) допит підозрюваних осіб.