Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Соціологія (Лекції)

4. Соціальна інженерія


Закінчується емпіричне соціологічне дослідження втіленням результатів дослідження в практику повсякденного життя. Цей етап називається СОЦІАЛЬНОЮ ІНЖЕНЕРІЄЮ.

Соціальна інженерія (від франц. ingenieur – винахідний, мистецький) – термін, що приміняється в соціології по відношенню до тієї галузі прикладної соціології, завдання якої вбачається у розробці і використанні засобів впливу на поведінку і установки людей, з метою розв’язання гострих соціальних проблем, адаптації соціальних інститутів до умов що змінюються і збереження соціальної стабільності.

Передбачається, що такими засобами може бути соціологічно обгрунтоване регулювання механізмів управління на чотирьох рівнях:

1) окремих правових і економічних механізмів (наприклад, законодавства про податки або трудових конфліктах, державних асигнувань на соціальне забезпечення, освіту та охорону здоров’я тощо);

2) засобів масової комунікації (способів відбору і надання матеріалів, що поступають до споживачів масової культури);

3) управління організаціями різного типу (наприклад, практика доктрини "людських відносин”);

4) організації безпосередньої допомоги "проблемним” групам населення (непрацездатним, людям похилого віку, безробітним та ін.).

Соціальна інженерія виконує як інструментальні функції так і стабілізуючі і управлінські. Цілі соціальної інженрії формулюються і визначаються, як правило, замовником – державними або приватними організаціями, які фінансують і визначають соціальне замовлення, тобто його напрямок і результати.

Особливе значення соціальна інженерія надає психологічним факторам і засобам впливу (методи соціометрії, психодрами, соціодрами, соціально-психологічного тренінгу тощо).

Категорія: Соціологія (Лекції)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter