Гендерна статистика в Україні та шляхи підвищення її ефективності


Гендерна статистика в Україні та шляхи підвищення її ефективності


Одним із найважливіших елементів механізму реалізації та оцінки ефективності політики рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків стала державна статистика. Гендерна статистика вказує на соціально-демографічні особливості таких специфічних груп, як жінки та чоловіки. Вона рівною мірою пов’язана і з тими, й з іншими, демонструючи реальне положення жінок і чоловіків у суспільстві. Показники гендерної статистики є інформаційним джерелом для забезпечення моніторингу становища жінок і чоловіків в країні; вони допомагають забезпечити вироблення стратегічних рішень соціально-економічної політики для реалізації принципу рівноправності в суспільстві.

Сучасну національну систему показників гендерної статистики згруповано за рубриками. До неї входять абсолютні та відносні (похідні, розрахункові) показники, які дозволяють оцінювати положення жінок і чоловіків у суспільстві.

Неабияким здобутком на шляху утвердження гендерної рівності в Україні став Закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, який Верховна Рада України прийняла 8 вересня 2005 року і який набрав чинності з 1 січня 2006 року. В ньому визначено основні напрями державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а саме:

  • утвердження гендерної рівності;
  • недопущення дискримінації за ознакою статі;
  • забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень;
  • забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам щодо поєднання професійних та сімейних обов’язків;
  • підтримка сім’ї, формування відповідального материнства і батьківства;
  • виховання і пропаганда серед населення України культури гендерної рівності, поширення просвітницької діяльності у цій сфері;
  • захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі.

Напрями дій, що сприятимуть наближенню до паритетного співвідношення жінок і чоловіків у представницьких органах влади, зокрема у Верховній Раді, та на вищих щаблях виконавчої влади, є наступними:

  1. Розроблення законодавчих та інституційних механізмів щодо сприяння гендерній рівності, зокрема впровадження гендерного квотування при необхідності
  2. Введення в постійну практику гендерної експертизи законодавчих та нормативних актів, програм і заходів економічної та соціальної політики
  3. Розроблення освітніх та просвітницьких програм, спрямованих на зміну гендерних стереотипів, створення необхідних механізмів для забезпечення паритетного представлення жінок у партійних списках на висунення кандидатів у депутати
  4. Залучення засобів масової інформації з метою підвищення уваги громадськості до гендерної проблематики в контексті соціально-політичних подій.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 114
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чи подобається Вам новий дизайн ?