Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Паритетна демократія (Шпаргалки)


Політико-правова основа етнонаціонального паритету


Україна – поліетнічна держава. Так, за результатами перепису населення 2001 р в ній проживали представники більш ніж 130 національностей і народностей, серед яких найбільше українців – 77,8 % та росіян – 17,3%. Законодавча база етнонаціональної політики України складається з Декларації про державний суверенітет України, Акта проголошення незалежності України, Декларації прав національностей України, Конституції України, Закону України "Про національні меншини України” та інших прийнятих Верховною Радою актів.

Засади державної етнонаціональної політики України слід формувати в контексті положень Конституції, в якій національне питання окреслене досить чітко й однозначно. Так, преамбула Основного Закону України починається зі слів "Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян всіх національностей”, і далі, "спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення”. Тобто Конституція України визначає Український народ як поєднання двох складових – української нації та громадян інших національностей. Зазначені норми конкретизуються в інших статтях Основного Закону України.

Згідно зі ст. 11, держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Тобто тут з’являється вже тріада – українська нація, корінні народи й національні меншини, що в сукупності і є Українським народом. У ст. 12 Основного Закону зазначається, що Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.

У ст. 3 Закону України "Про освіту” згадується про національності, коли йдеться про право всіх громадян на здобуття освіти. Відповідно до ст. 23 Закону України "Про інформацію”, основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. При цьому джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого й регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.

Стаття 7 Закону України "Про звернення громадян” забороняє відмову у прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про біженців”, біженець не може бути висланий або примусово повернутий до країн, де його життю або свободі загрожує небезпека через його расу, віросповідання (релігію), національність, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про правовий статус закордонний українців”, українське етнічне походження – це належність особи або її предків до української нації та визнання нею України батьківщиною свого етнічного походження.

Відповідно до ч. 2 ст. 300 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм і способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення”, серед персональних даних, які враховуються під час проведення перепису, є також дані про етнічне походження.

У преамбулі Закону України "Про видавничу справу” зазначається, що відповідно до Конституції України цей Закон покликаний сприяти національно-культурному розвитку українського народу, громадян України всіх національностей, утвердженню їх духовності й моралі, доступу членів суспільства до загальнолюдських цінностей, захисту прав та інтересів авторів, видавців, виготовлювачів, розповсюджувачів і споживачів видавничої продукції.


Категорія: Паритетна демократія (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter