Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Типи партійних систем

1. Типи партійних систем

Політичні партії, діючи у певному суспільстві утворюють певну партійну систему,
тобто систему відносин суперництва та співробітництва між існуючими у суспільстві
політичними партіями.

У найбільш загальному вигляді партійна система – це сукупність
зв’язків і відносин між партіями, які претендують на володіння владою в країні.

Для визначення типу партійної системи нерідко використовується кількісний
критерій (одно-, дво- і багатопартійні системи). До кількісного критерію часто додають
такі показники, як наявність або відсутність домінуючої партії або здатність до
укладення союзів, рівень загальності між партіями.

Багатопартійні
системи без монопольно панівної партії
. За цієї форми багатопартійності жодна
партія не має у своєму розпорядженні абсолютної більшості у парламенті, а тому
змушена йти на різноманітні політичні союзи, щоб створити коаліційний уряд.
(Бельгія, Данія, Нідерланди та ін.)

Багатопартійні
системи з монопольно панівною партією.
За цієї форми абсолютна парламентська
більшість належить одній партії.

Двопартійні
системи –
характерною рисою є монопольне панування на політичній арені двох
головних партій, які поперемінно змінюють одна одну. Одна з цих партій виступає
в ролі правлячої, інша – опозиційної. Час від часу вони міняються місцями.
Подібна система створює серйозні перешкоди для формування інших партій.

Класичним зразком є двопартійна система США. Більше ста років на
політичній арені США монопольно панують дві головні партії – Республіканська і
Демократична.

Однопартійні
системи
існують у країнах з авторитарними політичними режимами, де
багатопартійність ліквідовано й установлено монополію однієї партії
(Демократична Республіка Конго, Камерун та ін.).

Система “двох з половиною партій”. Одна з двох провідних
партій країни, перемігши на виборах, може сформувати уряд, лише блокуючись з третьою,
менш сильною партією. Така модель існує в Німеччині.

 

Соціолог Джованні Сарторі взагалі відкинув троїсту класифікацію партійних систем і запропонував їх поділити на: однопартійні, партії-гегемони, домінуючі партії, двопартійні, помірно багатопартійні, вкрай багатопартійні, атомізовані. На думку Джованні Сарторі, існує сім типів партійних систем, що лежать між полюсами однопартійної (моноідеологічної) і атомізованої (вкрай поляризованій ідеологічно, ідейно різнорідної) систем. Проміжні типи (системи з партією-гегемоном, домінуючою партією, двопартійні, обмеженого плюралізму і радикального плюралізму) відображають різноманітні стадії і варіанти ідеологічного плюралізму, що супроводжують діяльність однієї або декількох політичних партій.

 

2. Поняття
фракції

Фракція – група
політичних діячів, об’єднана подібними політичними поглядами всередині більш
широкої організації.

Депутатські фракції – це об’єднання депутатів, сформовані на основі
партійної приналежності. До складу депутатської фракції можуть входити й
позапартійні депутати, які підтримують програмні документи відповідної партії.

Депутатські групи формуються на позапартійній основі й об’єднують
депутатів, які поділяють однакові або схожі погляди з питань державного і
соціально-економічного розвитку.

Депутат може входити до складу тільки однієї депутатської групи або
фракції. Голова Верховної Ради України і його заступники не входять до їх
складу.

Головною ознакою політичної фракції є наявність особливої
ідейно-політичної платформи і групової дисципліни, яка підноситься її членами
нерідко понад загальнопартійну дисципліну. Фракційна діяльність нерідко стає
основною причиною підривуавторитетупевної партії, а також створення
нових політичних партій.

Фракційна діяльність у парламенті з багатопартійною системою є нормальним
і корисним явищем, що забезпечує відображення та захист інтересів різних
соціальних груп, класів і верств населення. У парламентську фракцію, таким
чином, можуть входити як депутати однієї політичної партії, так і декількох
партій (тобто політичної сили — об’єднання близьких за платформами
партій). У такому разідепутатипарламентської фракції об’єднуються
для провадження спільної політичної лінії.

Зазвичай правила створення парламентських фракцій регулюються
внутрішнімзаконодавством, найчастішеконституцією(визначає
загальні засади фракційної діяльності), регламентом парламенту і профільнимизаконами.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+
Попередній розділ
Наступний розділ