Пошук по сайту

Сутність і різновиди груп інтересів у політиці


Сутність і різновиди груп інтересів у політиці


Групи інтересів – об'єднання людей, які, виходячи з певних інтересів або потреб, висувають вимоги до інших груп суспільства чи суспільства в цілому, з метою підтримати або поліпшити свої позиції, досягти певних цілей.

Типології груп інтересів. Класифікація здійснюється на підставі різних критеріїв, найголовнішими з яких є: ступінь організованості,мета і спрямування групової діяльності, а також способи їх дій.

Найпоширенішими і найтиповішими є спілки інтересів – групи асоціативного типу, що створюються задля захисту і задоволення власних потреб та інтересів. До таких груп належать профспілки, молодіжні, жіночі, етнічні, релігійні об'єднання та інші.

Лобістські організації – це формально зареєстровані або тіньові об'єднання, спілки та контори (бюро), які допомагають певним групам інтересів розв'язувати їхні проблеми, використовуючи свої зв'язки, минулий чи набутий авторитет у «коридорах влади». Як правило, активність лобістських організацій зосереджена в законодавчих органах влади.

Групи тиску (рух за громадянські права, за зміну конституції, того чи іншого закону) мають багато спільного з лобістськими організаціями за характером впливів та спрямованістю дій.

Існує два основних підходи до поняття «групи тиску».

Прихильники одного відносять до них будь-які об'єднання, котрі використовують метод тиску, підтримки чи зриву певних політичних рішень.

Прихильники іншого підходу ототожнюють групи тиску лише з певними видами груп інтересів, а саме з тими, які уникають ініціативних пропозицій щодо нових законів, а лише впливають на прийняття чи неприйняття того чи іншого рішення, підтримку чи зрив тої чи іншої акції. Ці групи не мають своїх засобів масової інформації, обмежені у політичних ресурсах впливу на публічну владу.

Загалом можна констатувати наступні напрями діяльності груп тиску: вплив під час виборчої компанії; вплив на законодавчий процес; вплив на кадрові питання; вплив на прийняття і виконання управлінських рішень; вплив на суд і судові рішення.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
0  
Користувачів 366
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чи доводилося Вам стикатися з випадками корупцiї у ВНЗ?