Пошук по сайту

Дослідження можливостей та меж соціалізуючого інформаційного впливу


Дослідження можливостей та меж соціалізуючого інформаційного впливу в традиціях "культиваційного аналізу"


За теорією культивації Г. Гербнера, глядачі, які впродовж тривалого часу дивляться телевізор, «культивують» певну модель суспільства, суспільної поведінки, яку їм навіює телебачення, тобто такі люди існують у псевдореальності. Культиваційний аналіз (cultivation analysis) дає підстави визначити вплив телебачення на сприйняття глядачем реальної дійсності.

Телебачення принципово відрізняється від інших форм засобів масової інформації

Науковці Гербнер, Гросс, Морган, і Сфгноріелі стверджували, що подібно впливу релігії і науки на соціальні тенденції в попередні часи, наразі телебачення є джерелом найбільш широко поширюваних зображень і повідомлень в історії. Повторювальні шаблони масових повідомлень і зображень з ТБ формують головну течію загального символічного середовища.

Телебачення, на думку Гербнера і його колег, є «головним творцем синтетичних культурних моделей(розваг в поєднанні з інформацією) для самої різнорідної масової аудиторії, включаючи великі групи людей, яких система масової інформації ніколи раніше не охоплювала». На цій основі логічно побудовано третє припущення про те, що суть свідомості, культивованого телебаченням, — не стільки в конкретних установках і думках, скільки в базових поняттях про «факти» життя і нормах, судженнях, на яких грунтуються висновки.

Телебачення формує спосіб мислення і відносин в нашому суспільстві.

Оскільки більшість телестанцій і мереж націлені на одну і ту ж аудиторію і залежать від порівняно узагальнених, формалізованих, циклічних і повторюваних типів програм та сюжетів, в якості четвертої гіпотези автори проекту заявили, що важливою культурною функцією телебачення є стабілізація соціальних моделей, культивація опору до зміни, тобто ТБ — це засіб соціалізації та окультурення.

Гербнер зауважив, що телебачення доходить до людей, в середньому, більш ніж сім годин на день. Під час перегляду, телебачення пропонує «централізовану система оповідок». Ми живемо в умовах, які ми розповідаємо і телебачення розповідає ці історії через новини, драми, і рекламує майже це майже кожному переважну більшість часу.

Ефекти телебачення обмежені.

Погоджуючись, що спостережуваний вимірюваний власний внесок телебачення в культуру відносно малий, Дж. Гербнер і його колеги наполягали, що незважаючи на низький рівень, ефект культивації має значні наслідки для суспільства. Вчені часто порівнюють ефект культивації з глобальними кліматичними змінами — зниження температури на всій планеті всього на кілька градусів знову може привести до льодовикового періоду, так і малий, але суттєвий вплив може мати вирішальне значення.

Хоча цей ефект не піддається точному науковому виміру, спостереженню і тісно пов'язаний з іншими культурними факторами.

Процес культивації

Теоретики культивації стверджують, що їх основна заслуга в тому, що вони виявили процес культивації, який проходить двома способами. Перший — магістральний — спостерігається найчастіше у тих, хто проводить перед екраном багато часу, коли телевізійні символи стають всевладними і пригнічують інші джерела інформації та ідей про навколишній світ. Внутрішні уявлення про соціальну реальність поступово вливаються — не в політичному, а в культурному плані — в основний потік, зміст якого швидше відповідає телевізійній реальності, ніж об'єктивній.

Другий варіант культивації здійснюється через резонанс, коли глядачі бачать на телеекрані те, що найбільше збігається з їх власними повсякденними реальностями. По суті, ці люди отримують «подвійну дозу» культивації, оскільки те, що вони бачать по ТБ, знаходить відгук у їх реальному житті.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
1  
Користувачів 349
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Звідки Ви дізнались про сайт ?