Категорії компетенції ЄС


Категорії компетенції ЄС


Фіксують співвідношення повноважень між державами-членами та ЄС.

1) Виключна компетенція – означає, що у випадках, коли установчі договори надають Союзу компетенцію у визначеній сфері, тільки об'єднання можуть займатися законотворенням і ухвалювати юридично зобов'язуючі акти; держави-члени не можуть самостійно здійснювати подібні дії, окрім як у випадку, якщо вони уповноважені на це Союзом, або з метою втілення у життя актів Союзу

- встановлення митних зборів та ін. питання митного союзу

- встановлення права конкуренції. що необхідні для функціонування єдиного ринку

- грошова політика, щодо держав-членів, які входять в зону євро

- визначення квот на рибальство та ін. питання збереження морських, біологічних ресурсів

- спільна торгівельна політика

Рішення Суду ЄС уточнюють межі реалізації виключної компетенції.

2) Спільна компетенція

Спільна компетенція Союзу з державами-членами означає, що у визначених установчими договорами сферах як ЄС, так і держави-члени можуть ухвалювати обов'язкові акти. Спільною вважається компетенція, яка не належить до сфер виключної та доповнюючої компетенції

Держави-члени можуть реалізувати свою компетенцію доти, поки Союз не скористався своєю компетенцією. Якщо Союз вирішив зупинити використання своєї компетенції, то держави-члени можуть знову здійснювати свою компетенцію

Спільна компетенція охоплює такі сфери, як:

- внутрішній ринок;

- соціальна політика;

- економічна, соціальна і територіальна інтеграція;

- сільське господарство та рибальство;

- навколишнє середовище;

- захист споживачів;

- транспорт;

- енергія;

- простір свободи, безпеки і правосуддя.

Цей перелік доповнюють сфери, в яких спільна компетенція здійснюється за умови, що це не буде заважати державам-членам реалізовувати власну компетенцію. До них належать наукові дослідження, технологічний розвиток і космос, в яких Союз здійснює заходи, які можуть включати розробку програм, а також співробітництво заради розвитку та гуманітарна допомога

3) Доповнююча компетенція

Доповнююча компетенція Союзу є новою категорією, яка з'явилися в результаті підписання Лісабонських договорів. Вона надана Союзу для здійснення діяльності з підтримки, координації або доповнення діяльності держав-членів, не підмінюючи при цьому їхню компетенцію у відповідних сферах.

Сферами доповнюючої компетенції на європейському рівні є охорона і поліпшення здоров'я людей; промисловість; культура; туризм; освіта, професійна підготовка і спорт; цивільна оборона; адміністративне співробітництво.

4) Спеціальна компетенція

Спеціальною компетенцією Союз наділений у сфері координації економічної політики держав-членів і політику зайнятості, а також в сфері визначення та здійснення СЗППБ з поступовим формуванням спільної оборонної політики.

В рамках цієї компетенції ЄС може ухвалювати тільки орієнтири.

5) Дорозуміла компетенція/ повноваження, що маються на увазі

Дорозуміла компетенція, тобто така, яка не є явно вираженою, але наявність якої припускається для виконання цілей установчих договорів.

Якщо виникає потреба у діях з боку Союзу для досягнення цілей ЄС, то Рада ЄС на основі одноголосного прийняття рішення за пропозицією від Комісії ЄС та після схвалення Парламентом ухвалює рішення про розширення компетенції Союзу.

Виключення з цієї процедури:

- СЗППБ

- для уникнення норм установчих договорів, що забороняють гармонізацію національного права в певних сферах (освіта, культура…)

Практика Суду ЄС схиляється до широкого тлумачення дорозумілої компетенції – визначення цілей і функцій передбачає наявність будь-яких повноважень, необхідних для їх реалізації

6) Паралельна компетенція

ЄС в рамках своїх повноважень може брати на себе зобов’язання шляхом укладання угод з 3-ми країнами, міжнародними організаціями і громадянами 3-х країн.

Будь-яка внутрішня компетенція може бути реалізована на рівні зовнішньої компетенції.

Паралельна компетенція виникає тільки тоді, якщо є внутрішня компетенція.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4362
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 105
Наші партнери
Оновлення new
  • Особи, які можуть та не можуть бути представниками в суді
  • Особи, які можуть бути представниками: адвокат; законний представник. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,
  • Міністерство освіти і науки України змінило правило вступу до вищих навчальних закладів
  • По-перше, у 2019 році МОН збільшить пільги для учасників бойових дій. По-друге, МОН затвердило нові норми вступу на бакалаврат та
  • Законні представники у цивільному процесі
  • Законне (необхідне, обов'язкове) процесуальне представництво виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акта за наявності таких
  • Види представництва у цивільному процесі
  • ЦПК України прямо класифікацію процесуального представництва не проводить, проте аналіз окремих його статей, що визначають правові засади участі
  • Умови, які необхідні для здійснення функцій представника у цивільному процесі
  • Для того, щоб відбулося процесуальне представництво, повинно бути дотримано низку умов: такі особи мають бути правоздатні та дієздатні, тобто, не
Інформація
Голосування
Оцініть сайт