Загальна характеристика інституційної системи ЄС


Загальна характеристика інституційної системи ЄС


Союз має інституційну структуру, спрямовану на те, щоб поширювати цінності Союзу, реалізовувати цілі Союзу, служити інтересам Союзу, його громадян та держав-членів та гарантувати узгодженість, ефективність та послідовність політик та дій Союзу.

В вузькому значенні – відносять тільки 7 інститутів ЄС.

В широкому значенні – коли до інститутів включається система ін. органів ЄС.

І рівень – інститути ЄС:

– Європейський Парламент;

– Європейська Рада;

– Рада;

– Європейська Комісія;

– Суд Європейського Союзу;

– Європейський центральний банк;

– Рахункова палата.

ІІ рівень – органи ЄС

- кількість органів може змінюватись (Європ. омбудсмен , Європ. контролер по захисту даних, Економічний і соціальний комітет, Комітет регіонів)

ІІІ рівень – заклади

- не фіксована кількість

- на заклади ЄС покладаються виконання спеціалізованих функцій, крім того вони мають статус юридичної особи (Європол, Євроюст, Європ. оборонне агентство)

Принципи діяльності:

1) принцип пропорційності – те, що прямо надано установчими договорами

2) принцип лояльного співробітництва (Європейський парламент, Рада та Комісія проводять взаємні консультації та організовують за спільною згодою порядок своєї співпраці. З цією метою при дотриманні Договорів вони можуть укладати міжінституційні угоди, здатні носити обов'язковий характер.)

3) демократизація інституційного механізму

2 інститути представляють інтереси держав-членів – Європейська Рада і Рада ЄС.

Інші інститути загальноєвропейські, представляють наднаціональні інтереси

Політичні інститути – Європ. Рада, Рада ЄС, Комісія, Європарламент

Спеціалізовані інститути – Суд ЄС, Рахункова палата, ЄЦБ. Будь-яка політична діяльність в рамках цих інститутів заборонена.


Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter
Статистика
1  
Всього матеріалів 4271
0  
Всього коментарів 1
0  
Користувачів 24
Оновлення new
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
  • Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України
  • Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
  • Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.  Злочин визнається вчиненим на території
  • Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище
  • Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
  • Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через 10 (десять) днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим
Наші партнери
Інформація
Голосування
Як часто ти відвідуєш Studies.In.Ua ?