Поиск по сайту

Загальна характеристика інституційної системи ЄС


Загальна характеристика інституційної системи ЄС


Союз має інституційну структуру, спрямовану на те, щоб поширювати цінності Союзу, реалізовувати цілі Союзу, служити інтересам Союзу, його громадян та держав-членів та гарантувати узгодженість, ефективність та послідовність політик та дій Союзу.

В вузькому значенні – відносять тільки 7 інститутів ЄС.

В широкому значенні – коли до інститутів включається система ін. органів ЄС.

І рівень – інститути ЄС:

– Європейський Парламент;

– Європейська Рада;

– Рада;

– Європейська Комісія;

– Суд Європейського Союзу;

– Європейський центральний банк;

– Рахункова палата.

ІІ рівень – органи ЄС

- кількість органів може змінюватись (Європ. омбудсмен , Європ. контролер по захисту даних, Економічний і соціальний комітет, Комітет регіонів)

ІІІ рівень – заклади

- не фіксована кількість

- на заклади ЄС покладаються виконання спеціалізованих функцій, крім того вони мають статус юридичної особи (Європол, Євроюст, Європ. оборонне агентство)

Принципи діяльності:

1) принцип пропорційності – те, що прямо надано установчими договорами

2) принцип лояльного співробітництва (Європейський парламент, Рада та Комісія проводять взаємні консультації та організовують за спільною згодою порядок своєї співпраці. З цією метою при дотриманні Договорів вони можуть укладати міжінституційні угоди, здатні носити обов'язковий характер.)

3) демократизація інституційного механізму

2 інститути представляють інтереси держав-членів – Європейська Рада і Рада ЄС.

Інші інститути загальноєвропейські, представляють наднаціональні інтереси

Політичні інститути – Європ. Рада, Рада ЄС, Комісія, Європарламент

Спеціалізовані інститути – Суд ЄС, Рахункова палата, ЄЦБ. Будь-яка політична діяльність в рамках цих інститутів заборонена.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 22
2  
Користувачів 831
Наши партнеры
Обновления new
  • Представление доказательств в гражданском процессе
  • Стороны и другие участники дела подают доказательства по делу непосредственно в суд. Истец  лица, которым законом предоставлено право обращаться в
  • Основания освобождения от доказывания в гражданском процессе
  • Обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию, если суд не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих
  • Обязанность доказывания и представления доказательств в гражданском процессе
  • Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев,
  • Достаточность доказательств в гражданском процессе
  • Достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания.
  • Допустимость доказательств в гражданском процессе
  • В Конституции Украины содержатся определенные нормы, гарантирующие получение доказательств с соблюдением законодательства Украины. Так, статья 31
Информация