Процедура проведення парламентських виборів в ЄС

Процедура проведення парламентських виборів в ЄС

Вибори до Європейського парламенту проводяться кожні 5 років. Європейський парламент є законодавчий орган Європейського союзу і єдиним з семи інститутів Євросоюзу, що напряму обирається громадянами держав — членів Союзу на основі виборчого права через загальне голосування.

Вибори до Європейського парламенту проводяться ще значною мірою у відповідності з національними виборчими законами і традиціями. Кожна держава-член ЄС приймає рішення щодо порядку проведення виборів.

Держави-члени можуть прийняти рішення про використання відкритих або закритих партійних списків. У більшості держав-членів право голосувати і балотуватися на виборах може бути реалізовано громадянами починаючи з 18 років.

Громадяни ЄС, які проживають в іншій державі-члені ЄС, ніж його громадянство, мають право голосувати і балотуватися на виборах у державі проживання відповідно до правил національного законодавства своєї країни. Громадяни ЄС, які проживають за кордоном і бажають взяти участь у виборах в країні походження, мають право голосувати, якщо її національне законодавство дозволяє. Деякі держави-члени забезпечують можливість голосувати поштою та / або організовують виборчі дільниці в своїх дипломатичних або консульських місіях за кордоном.

У 14 країнах створюється єдиний виборчий округ. В інших країнах, де вибори здійснюються за пропорційною системою, утворюється кілька виборчих округів (у Великій Британії – 11, Польщі – 13, у Італії – 5, у Франції – 8), причому, як правило, границі округів визначаються адміністративно-територіальним поділом країни.

Своєрідно вирішується проблема округів у Бельгії, оскільки в цій країні дуже гострою є проблема національних відносин між фламандцями та валлонами. Законом 1984 р. встановлено, що з 24 депутатів Європейського парламенту, що обирають у країні, 11 обираються від валлонського регіону (офіційна мова французька) і 13 – від фламандського регіону (офіційна мова фламандська). У той же час у країні створені три виборчі колегії для франко-німецького населення, фламандського населення та населення Брюсселю, мешканці якого є носіями обох мов. Підрахунок голосів проводиться по регіонах, причому кожний виборець столиці країни самостійно визначає, до якого лінгвістичного регіону повинен бути віднесений його голос.