Пошук по сайту

Моральна свідомість. Громадські функції моралі. Мораль, право і політика


Моральна свідомість. Громадські функції моралі. Мораль, право і політика


Моральна свідомість одна з форм суспільної свідомості, що є, як і інші його форми, відображенням суспільного буття. Вона містить у собі моральні відносини, які історично змінюються, що представляють собою суб'єктивну сторону моралі. В основі моральної свідомості перебуває категорія моральності.

Моральність - це поняття, яке є синонімом моралі, хоча в теорії етики існують і різні трактування цих термінів. Наприклад, мораль розглядається як форма свідомості, а моральність - це сфера моралі, звичаїв, практичних вчинків.

Мораль виникла раніше від інших форм суспільної свідомості, ще в первісному суспільстві, і виступала регулятором поведінки людей у всіх сферах суспільного життя: в побуті, в праці, в особистих відносинах. Вона мала загальне значення, поширювалася на всіх членів колективу і закріплювала в собі все спільне, що становило ціннісні засади суспільства, яких складалися взаємини між людьми. Мораль підтримувала громадські підвалини життя, форми спілкування.

Основною функцією моралі є регулювання взаємовідносин усіх членів суспільства і соціальних груп.

Моральна свідомість пов'язане з іншими формами суспільної свідомості, вона надає на них вплив і перш за все такий зв'язок проглядається з правовим, політичною свідомістю, естетичним і релігією. Найбільш тісно взаємодіють моральну свідомість і правову. І право, і мораль регулюють відносини в суспільстві. Але якщо правові принципи закріплені в законах і виступають як примусовий захід держави, то норми моралі спираються на громадську думку, традиції і звичаї. У законі виражена форма правової організації суспільства, і закон пов'язаний з мораллю. 


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
0  
Користувачів 251
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
На якому ти курсі ?