Релігія як форма суспільної свідомості, її сутність, специфіка та роль в житті суспільства


Релігія як форма суспільної свідомості, її сутність, специфіка та роль в житті суспільства


Важливе місце в духовному житті людства займає релігія, яка є однією з форм суспільної свідомості. В деякі історичні епохи вона була в повному розумінні слова загальної його формою. Проте з цього не випливає, що релігія існує вічно. Сучасна наука відносить її виникнення до епохи пізнього первісного суспільства, приблизно 50-40 тисяч років тому. У цей період в суспільстві виникає потреба пояснити і зрозуміти явища навколишнього світу і діяльність людини. Не маючи необхідними знаннями і перебуваючи на низькому рівні економічного і соціального розвитку, люди не могли дати наукового пояснення навколишнього світу і стали пояснювати його, так би мовити, за аналогією з собою, наділяючи надприродними властивостями, приписуючи йому таємничі духовні сили. Розкриваючи суть релігії, Ф. Енгельс писав: «... всяка релігія є не чим іншим, як фантастичним відображенням у головах людей тих зовнішніх сил, які панують над ними в їх повсякденному житті, - відображенням, в якому земні сили приймають форму неземних» . Будучи слабким і безпорадним у боротьбі з протистоять йому силами природи, стародавня людина обожнював природні явища: дощ, блискавку, грім, річки, струмки, дерева, каміння і т. д. Він поклонявся окремих предметів, намагаючись задобрити їх і заручитися їхньою заступництвом. Поступово виникли уявлення, що приписували явищам природи наявність душі й волі, подібних душі і волі людини, але більш грізних, таємничих і незбагненних. У сучасному суспільстві людині починають протистояти не тільки сили природи, але ще більше чужі і нещадні сили класової експлуатації. Проголошуючи і освячуючи слабкість і безпорадність людини, релігія вимагала смирення й покори цим силам. Вона, таким чином, перетворилася на форму свідомості, що сприяє поширенню, зміцненню та впровадженню ідеології панівних класів.

Найбільшого поширення в умовах классовоантагоністіческіх формацій отримали такі монотеїстичні релігії (від грец. Monos - один, theos - бог), як буддизм, християнство, іудаїзм та іслам. Вимагаючи від трудящих покірності «можновладцям» і обіцяючи за це посмертну нагороду на небесах, християнство та інші релігії виконують особливу соціальну функцію духовного поневолення трудящих.

Організаційною формою релігії, тобто суспільним інститутом, за допомогою якого підтримується релігійний культ, поширюється релігійна віра і об'єднуються прихильники тієї чи іншої релігії, є церква. Протягом історії в різних суспільствах на різних стадіях розвитку і в різних конкретних ситуаціях соціальна роль релігії і церкви постійно змінювалася. Як правило, панівна церква в більшій чи меншій мірі служила інтересам тих класів, в руках яких знаходилася державна і економічна влада. 


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 17
1  
Користувачів 203
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Чого бракує сайту ?