Білоцерківська мирна угода: причини укладення, її зміст і значення


Білоцерківська мирна угода: причини укладення, її зміст і значення


18 (28) вересня 1651 року між Б. Хмельницьким та поляками був укладений тяжкий для України Білоцерківський мирний договір. Цей документ ультимативного характеру складався з 24 статей. Головними з них були:

  • кількість реєстрового війська зменшувалася з 40 тис. до 20 тис. осіб;
  • козацька територія обмежувалася лише Київським воєводством;
  • у Брацлавське й Чернігівське воєводства поверталася польська адміністрація;
  • магнатам і шляхті поверталися їхні маєтки в Брацлавському та Чернігівському воєводствах, а також відновлювалася їхня влада над селянами;
  • гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримським ханством, крім того, він позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами. Б. Хмельницький залишався гетьманом, але після його смерті король діставав право призначати й звільняти гетьманів;
  • на Поділля, Волинь і Чернігівщину вступало польське військо;
  • усю старшину й полковників мав відтепер затверджувати король;
  • поляки підтверджували права православної церкви;
  • проголошувалася амністія всім учасникам повстання.

Білоцерківська угода, як і Зборівський мир, мала суперечливий і тимчасовий характер, але обидві сторони були так виснажені війною, що сподівалися виграти хоч короткий перепочинок.

Наслідком цього договору була масова втеча селян із Правобережжя на землі Московської держави - Слобідську Україну.

Проте польський сейм договір не затвердив, і це розв'язувало руки Б. Хмельницькому.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4362
0  
Всього коментарів 15
0  
Користувачів 105
Наші партнери
Оновлення new
  • Особи, які можуть та не можуть бути представниками в суді
  • Особи, які можуть бути представниками: адвокат; законний представник. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,
  • Міністерство освіти і науки України змінило правило вступу до вищих навчальних закладів
  • По-перше, у 2019 році МОН збільшить пільги для учасників бойових дій. По-друге, МОН затвердило нові норми вступу на бакалаврат та
  • Законні представники у цивільному процесі
  • Законне (необхідне, обов'язкове) процесуальне представництво виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акта за наявності таких
  • Види представництва у цивільному процесі
  • ЦПК України прямо класифікацію процесуального представництва не проводить, проте аналіз окремих його статей, що визначають правові засади участі
  • Умови, які необхідні для здійснення функцій представника у цивільному процесі
  • Для того, щоб відбулося процесуальне представництво, повинно бути дотримано низку умов: такі особи мають бути правоздатні та дієздатні, тобто, не
Інформація
Голосування
Якою пошуковою системою Ви користуєтесь ?