Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, її внутрішня та зовнішня політика

16 жовтня 1918 р. останній австро-угорський цісар Карл І видав маніфест про створення в межах бувшої монархії федеративної держави. Народи імперії кинулись самовизначатись. Українці вимагали від Відня передачі їм влади у Східній Галичині, поляки ж з уламків трьох колись могутніх монархій створювали свою державу.

У жовтні поляки у Львові навіть думкою не припускались до того, що ще хтось, окрім них, буде заявляти про свої права на володіння містом. А в цей час вже засідала Українська Національна Рада і Український Генеральний Військовий Комісаріат, які готувались захопити владу. Вони розраховували зробити це за допомогою підрозділів австрійської армії, укомплектованих українцями. 1 листопада з Кракова у Львів повинна була прибути "Польська ліквідаційна комісія", щоб взяти владу у свої руки. Українці вирішили діяти негайно. Вони роззброїли багатонаціональний гарнізон міста і підняли на ранок 1 листопада у Львові український прапор, наступного дня - інші міста Галичини.

5 листопада 1918 р. на сторінках газети "Справа" з'явилася програмна декларація Національної Ради, відповідно до якої ЗУНР проголошувалась демократичною республікою, соціальну основу якої складали робітники. 9 листопада було призначено тимчасовий уряд – Генеральний Секретаріат на чолі з К. Левицьким. Однак факт проголошення республіки було обнародовано лише 13 листопада 1918 р., після зречення імператором престолу.

13 листопада 1918 р. – було проголошено самостійну Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР), президентом якої згодом став Є. Петрушевич. Поява цієї держави стала наслідком дії багатьох чинників, перш за все високого рівня національної свідомості.

Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР:

• створення органів законодавчої та виконавчої влади шляхом проведення демократичних виборів;
• проголошення української мови державною, закон про громадянство;
• закон про 8-годинний робочий день;
• уведення національної валюти - гривні та карбованця;
• закон про національні меншини, що гарантував їм 30 % місць у майбутньому парламенті;
• створення Української Галицької Армії (УГА) на чолі з М. Омеляновичем-Павленком; (Це були збройні сили УНР, формування яких розпочалося відразу після листопадового повстання 1918 р. у Львові і продовжувалося в ході українсько-польської війни 1918-1919 рр.)
• 22 січня 1919 р. - проголошення у Києві Акту злуки ЗУНР та УНР;
• укріплення міжнародних позицій шляхом відкриття посольств та дипломатичних представництв у низці країн;
• україно-польська війна.