Характеристика загального становища УРСР на передодні Великої Вітчизняної війни


Характеристика загального становища УРСР на передодні Великої Вітчизняної війни


У березні 1939 р. XVIII з'їзд ВКП(б) з великим залізненням розглянув і затвердив третій п'ятирічний план розвитку народ­ного господарства СРСР на 1938-1942 рр. Вже тоді було зрозуміло, що перспективне планування не встигатиме за блискавични­ми змінами міжнародної ситуації.

Планова мілітаризація народного госпо­дарства здійснювалася під наглядом утво­реного в 1936 р. Наркомату оборонної про­мисловості СРСР. У січні 1939 р. його розділили на чотири самостійних наркома­ти - авіапромисловості, суднобудівної про­мисловості, озброєння і боєприпасів.

У Червону армію почали надходити зразки досконалої техніки: реактивні міно­мети БМ-13 («Катюші»), середні танки Т- 34, винищувачі ЯК-І і МІГ-3, напівавто­матичні зенітні гармати і великокаліберні зенітні кулемети. Однак промисловість не встигала з тиражуванням цих зразків.

Чисельність Червоної армії влітку 1941 р. збільшилася майже до 5 млн. бійців і командирів. Основна частина цих сил зо­середжувалася вздовж західного кордону.

Уряд запровадив ряд драконівських за­ходів щодо зміцнення трудової дисципліни.

П'ятихвилинне запізнення загрожувало по­збавленням волі. Заборонявся самовільний перехід на іншу роботу. Робочий день було подовжено на годину. Створювалася єдина система державних трудових резервів, яка базувалася на примусовій мобілізації учнів для ремісничих шкіл, залізничних училищ і шкіл фабрично-заводського навчання.

Після раптової капітуляції Франції ста­новище Німеччини в Свропі настільки зміц­нилося, що союз з СРСР втратив для А. Гітлера всяку ціну. Погіршення радянсько-німецьких відносин відбулося уже восени 1940 р., коли Німеччина надала зовнішньо­політичну підтримку Румунії і уклала з нею ряд економічних та військових угод, а також послала свої війська у Фінляндію на про­хання фінського уряду.

21 липня 1940 р. Гітлер дав директиву Генеральному штабу вермахту розробити план «Барбаросса», який передбачав роз­гром СРСР за одну військову кампанію три­валістю від чотирьох до шести тижнів, тобто ще до закінчення війни з Великою Британією.

З кінця серпня 1940 р. Німеччина почала передислокацію війсьіз заходу на схід.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4347
0  
Всього коментарів 10
0  
Користувачів 62
Наші партнери
Оновлення new
  • Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та наслідки залучення
  • Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору — це треті особи, які беруть участь у справі на стороні позивача або відповідача
  • Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
  • Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку
  • Треті особи в судовому процесі: поняття, ознаки, види
  • Треті особи — це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді справу для захисту власних суб'єктивних прав та
  • Залучення до участі у справі співвідповідача. Заміна неналежного відповідача
  • Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного
  • Участь у справі кількох позивачів або відповідачів
  • В окремих випадках при розгляді та вирішенні справи можуть на боці позивача або відповідача приймати участь декілька осіб, утворюватися множинність,
Інформація
Голосування
Чи подобається Вам новий дизайн ?