Загострення кризових явищ в економиці СРСР та запровадження приватної кооперації


Загострення кризових явищ в економиці СРСР та запровадження приватної кооперації


Криза в економіці

Основні заходи керівництва країни:

  • зниження приросту промислового виробництва
  • неефективне використання виробничих фондів. 
  • ліквідовано раднаргоспи, підприємства підпорядковано союзним і союзно-республіканським міністерствам.
  • значна собівартість товарів, погіршення якості продукції.
  • технічне відставання від розвинутих країн, низька продуктивність праці.
  • падіння виробництва в сільському господарстві, масовий від'їзд сільського населення в міста, що загострило дефіцит робочої сили в сільському господарстві
  • відсталі агротехнічні методи ведення сільського господарства; прогресуюче вироблення земель.
  • підвищено науковий рівень планування, розширено сферу госпрозрахункових відносин.
  • створено спеціальні фонди для матеріального заохочення робітників і службовців. Введено гарантовану заробітну платню колгоспникам.
  • підвищуються закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію. Держава визначає тверді плани закупівель на кілька років.
  • передбачалось зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів і радгоспів.
  • гострий дефіцит якісних товарів народного споживання, продовольства та послуг
  • безгосподарність, розбазарювання, розкрадання матеріальних цінностей і грошових коштів.
  • поява і розростання тіньової економіки.
  • недбале ставлення до праці, державної власності, пияцтво на виробництві, масовий випуск бракованої продукції.
  • прийнято Продовольчу програму (1982-1990 pp.). її виконання повинно було забезпечити продовольством країну у повному обсязі.
  • проголошується боротьба з тіньовою економікою і розкраданням матеріальних коштів за допомогою правоохоронних органів і громадськості.

Як видно з наведеної вище таблиці, керівництво країни намагалося здолати кризу в економіці. Але очікуваних наслідків вжиті заходи не дали. Більш того, незабаром відбулось повернення до адміністративних заходів.

Численні керівники різних рівней вперто не бажали відмовлятися від існуючого стану речей, демонстрували консерватизм і не бачили нових явищ в технології, науці, світовому досвіді. Не вдалося приборкати тіньову

економіку, побороти безгосподарність. Не виконувалась Продовольча програма. Технічно відсталою, енерговитратною, неконкурентоспроможною лишалася промисловість, низькими — дисципліна і якість праці.

Кризовим був стан і в інших сферах життя.

Політико-ідеологічна криза радянської системи

Заходи щодо усунення кризових явищ:

  • керівництво КПРС змушено відмовитись від тези про побудову комунізмудо 1980 р.
  • ідеологами КПРС висувається теорія, що констатує побудову в СРСР розвинутого соціалізму — перехідного етапу до комунізму.
  • падає авторитет КПРС, керівників партійного апарату всіх ланок.
  • конституційно закріплюється керівна роль КПРС в радянському суспільстві (стаття 6 Конституції СРСР 1977 р. і Конституції УРСР 1978 p.).
  • в суспільстві стрімко зростає розчарування в соціалістичній ідеології, починається критика її засад (світоглядних, економічних, політик-них тощо) з боку дисидентів, правозихисників, діячів культури.
  • керівництво КПРС вимагає поліпшити ідеологічну роботу, здійснюються репресії проти «інакомислячих».
  • відбувається боротьба в керівництві країною і партією; до влади приходять прибічники неосталінізму.
  • в засобах масової інформації пропагуються переваги і успіхи соціалізму, піддаються критиці вади капіталізму.

Заходи щодо усунення кризових явищ:

  • зросло соціальне напруження, зумовлене погіршенням матеріального становища значної частини населення, виникненням стійкої нестачі («дефіциту») товарів, житла, послуг.
  • кризові явища в соціальних відносинах піддавались критиці в засобах масової інформації, але глибокий аналіз їх причин блокувався.
  • в умовах дефіциту товарів, житла, послуг гостро ставилися проблеми «чесного» (тобто рівного у відповідності з комуністичною ідеологією) розподілу. Розподіл благ стає дестабілізуючим соціальним фактором.
  • партія і уряд, органи державної влади обіцяли зробити все належне для подолання негативних явищ в соціальній сфері.
  • зріс розрив в рівні життя жителів міста і села, робітників і інтелігенції, народу і номенклатури, представників тіньової економіки.
  • привілеї номенклатури приховувались; якщо інформація про них і попадала в засоби масової інформації, то не в повному обсязі.
  • номенклатура, яка користувалася привілеями при розподілі матеріальних благ, поступово перетворюється в особливу соціальну групу, що викликала ненависть основної маси населення.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4347
0  
Всього коментарів 10
0  
Користувачів 62
Наші партнери
Оновлення new
  • Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та наслідки залучення
  • Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору — це треті особи, які беруть участь у справі на стороні позивача або відповідача
  • Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
  • Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку
  • Треті особи в судовому процесі: поняття, ознаки, види
  • Треті особи — це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді справу для захисту власних суб'єктивних прав та
  • Залучення до участі у справі співвідповідача. Заміна неналежного відповідача
  • Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного
  • Участь у справі кількох позивачів або відповідачів
  • В окремих випадках при розгляді та вирішенні справи можуть на боці позивача або відповідача приймати участь декілька осіб, утворюватися множинність,
Інформація
Голосування
На якому ти курсі ?