Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Історія політичних і правових вчень (Шпаргалки)


Правове вчення Ієрінга


Рудольф фон Ієрінг, 1818-1892, - один з найвизначніших представників в історії юриспруденції. Його правова концепція викладена у тритомній праці "Дух римського права на різних етапах його розвитку" (1852-1854), двотомній праці "Мета в праві" (1877-1883) та найвідомішій праці "Боротьба за право" (1872).

Його концепція грунтується на філософії Конта, поглядах Остіна, утилітаризмі Бентама та Міля. Відштовхуючись від конкретних матеріалів історії римського права, цивільного права, філософії права, Ієрінг в основу свого правового вчення поставив питання про сутність права, його соціальну роль та завдання. Теоретичні розробки вченого орієнтовані на вдосконалення законодавства, зміцнення конституційних основ держави. 

Вже у своїй першій праці "Дух римського права" мислитель відзначив важливість права як основного елементу соціально-політичної організації античного Риму, значення правових основ у римському суспільному житті. 

Значення Ієрінга в розвитку теорії права полягає у тому, що він поєднав у своїх поглядах розробку всіх трьох основних напрямів у тогочасній правовій ідеології, зробивши свій внесок у розвиток кожного з них. Йдеться про логіку правових конструкцій, вивчення соціальної природи права і етичних основ права, тобто філософію права. При цьому він прагнув створити єдине вчення про право. В цілому Ієрінг заклав основи розвитку нової теорії, соціології та філософії права в Німеччині. 

Ключовими ідеями правової концепції Ієрінга є поняття "боротьба за право" та "мета права".

У своїй праці "Боротьба за права" вчений писав: "Мета права є мир, а засіб - боротьба. Поки на право будуть посягання з боку неправа, а це триватиме вічно, до тих пір воно назавжди буде пов’язане з боротьбою. Життя права є боротьба - боротьба народів, урядів, станів, індивідів. Усе право у світі є наслідком боротьби". І далі: "Будь-яке право - чи це право всього народу, чи окремого індивіда - тільки тоді право, коли воно містить у собі готовність до власного захисту. Право - це не тільки логічне поняття, воно є жива життєва сила. Тому вже з давніх часів правосуддя зображали з терезами в одній руці і мечем у другій. Терезами воно міряє право, мечем воно його охороняє. Меч без терезів показував би тільки голе насильство, терези без меча - повне безсилля права. Обидва ці елементи нерозривно пов’язані між собою, і тільки там буде панувати справжній правовий порядок, де сила справедливості, яка керує мечем, відповідає спритності, з якою вона керує терезами".

Термін "право" Ієрінг трактує у двох розуміннях: об’єктивному та суб’єктивному. В об’єктивному розумінні це є поняття сукупності правових норм, які охороняються державою, тобто узаконений порядок життя; у суб’єктивному розумінні право є конкретне втілення абстрактного правила у конкретні права та обов’язки суб’єкта правовідносин.

Розглядаючи виникнення права, Ієрінг зазначав, що його народження, як і народження людини, супроводжувалося важкими родовими муками. Але це, на думку вченого, є, безперечно, позитивним фактом, оскільки "саме те, що право не дається народам без боротьби, не звалюється з неба, що тільки шляхом постійних прагнень, боротьби, праці і крові можуть вони його досягнути, є обставиною і служить причиною їхнього тісного внутрішнього зв’язку з правом". Народ ніколи не дозволить знищити свої права та установи, які він здобув кривавим потом. 


Категорія: Історія політичних і правових вчень (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter