Пошук по сайту

Соціальна динаміка особистості: соціалізація та активність


Соціальна динаміка особистості: соціалізація та активність


Особистісна динаміка розглядається в соціології двояким чином: з одного боку, як зовні обумовлена діяльність людини, здійснювана в процесі соціалізації, а з іншого - як її власна активність.

Людина формується як особистість і суб'єкт діяльності в ході соціалізації. Під соціалізацією розуміється процес освоєння індивідом соціальних норм і ролей, прийнятих у даному суспільстві, за допомогою як власної активності, так і «чужої» (вплив батьків, навчання та ін.)

За часом здійснення соціалізація поділяється на «первинну», триваючу від народження дитини аж до формування зрілої особистості, і «вторинну», яка відбувається вже на стадії соціальної зрілості особистості.

Залежно від віку особистості соціалізація ділиться на ранню, яка виявляється в дитинстві, соціалізацію дорослих людей, пов'язану з освоєнням нових цінностей і норм, недостатньо засвоєних у дитинстві або застарілих, і соціалізацію людей похилого віку, зміст якої складають процеси адаптації, в основному пристосування до старості і до думки про наближення смерті.

Активність – пізнавальне і практичне ставлення особистості до умов життєдіяльності, справ суспільства, що виявляється як у формі суспільно корисної і творчої діяльності, так і у формі антигромадської діяльності. Характеризується високим ступенем інтенсивності здійснення, динамічністю і здатністю робити зміни (перетворення).

Однією з найбільш поширених форм активності особистості виступає її соціальна активність. Це - спосіб існування і розвитку особистості як суб'єкта суспільного життя, заснований на її свідомому чи несвідомому прагненні до зміни соціальних умови і формуванню власних якостей (здібностей, установок, ціннісних орієнтації).


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
1  
Користувачів 390
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Ваш регіон ?