Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Соц.-пол. і прав. думка України (Семінари)


Формування Харківської та Київської юридичних шкіл (Й. Шад, К. Неволін, М. Іванишев)


Важливим осередком розповсюдження ідей європейського просвітництва та природного права стала Харківська юридична школа.

Один із засновників філософської школи у Харківському універси­теті був представник німецької класичної філософії, професор Йогам Баптист Шад (1758-1834). Він підтримував контакти з видатними німецькими філософами, такими як Ф. Шіллер, Й. Гете і Й. Фіхте. За їх рекомендацією був запрошений до Харківського університету, де викладав у 1804-1816 рр. У 1814 р. видає підручник «Природне право», де виклав свої правові погляди:

1. Свобода совісті, думки, право на освіту є найважливішими для людини.

2. Держава і право походять з розуму людини.

3. Законодавство та державність повинні відповідати природному праву та людському розуму.

4. Кожна окрема держава і сукупність держав представляють собою єдиний організм. Нормальне функціонування такого організму залежить від вільного функціонування всіх складових.

5. Всі нації є відмінними одна від іншої в залежності від клімату, звичаїв, культури, тілесних та ду­шевних здібностей.

6. Суспільна гармонія можлива лише за умови рівності: правителя і народу в межах окремої держави, різних націй в рамках всього людства. 

Ідеї Й. Шада справили вплив на форму­вання української національної ідеї. В той же час, погляди Й. Шада викликали невдоволення царської влади, і у 1916 р. він був висланий і Російської імперії.

Серед представників харківської філософської школи принциповим послідовником французьких просвітителів-енциклопедистів був перший ректор Харківського університету І. Рижський. Неодноразово піддавався репресіям з боку царського уряду відомий український економіст В. Ка­рмін, особливо за політичні проекти перебудови державного управління Росії, перетворення імперії на конституційну монархію, заклики До скасування кріпацтва, ідею формування української територіальної економші тощо.

На формування та розвиток юридичної школи у Київському університеті ім. Св. Володимира визначний вплив справили такі правники, як К. Неволін та М. Іванишев.

Костянтин Неволін народився 1806 року у місті Орлові В’ятської губернії в родині священика. Початкову освіту здобув у В’ятській духовній семінарії. В 1828 році закінчив Московську духовну академію З 1829-1832 рр. - стажування по праву в університетах Берліну, Геттін­гену, Гейдельбергу. Після повернення працював у II відділенні власної імператорської канцелярії, де брав участь у кодифікації законодавства.

В 1835 році захистив докторську дисертацію по праву: «Історія російських цивільних законів». Став викладати такий курс юристам.

23 квітня 1837 року його обирають ректором Київського університету ім. Святого Володимира. На цій посаді працює до 4 травня 1843 р. Залишає Київ і їде до Санкт-Петербургу, де очолює кафедру цивільного права, потім проректор, декан юридичного факультету. У травні 1855 р. Неволін виїхав на лікування до Німеччини, потім до Австрії, де й помер 18 жовтня 1855 р. Його прах перепоховали на Смоленському кладовищі у Санкт-Петербурзі.

Основні політичні та правові погляди Неволіна:

1. Закон за сво­єю сутністю є тільки правда.

2. Закон має бути написаний і поданий не в заплутаній формі, а викладений ясно і чітко.

3. При трактуванні закону не повинно виникати суперечностей.

4. Закон Неволін ділить:

  • державні
  • громадянські
  • закони союзу народів або право на­родне
  • закони державні-зовнішні

5. Сукупність зведень про закони називається - законодавством.

6. Закони слугують для теоретичних та практичних цілей.

7. Неволін розрізняв за часом дві категорії:

  • за­кони минулого;
  • закони теперішнього часу.

Іванишев Микола Дмитрович народився 5 листопада 1811 р. в дво­рянській родині в Чернігівській губернії. Історик права, декан юридично­го факультету 1849-1865 рр., ректор університету Святого Володимира 1862-1865 рр.

Після смерті батька в 1820 р., його направили в Київське духовне училище, потім духовна семінарія, 1829 р., Головний педагогічний інститут, де вивчав філософію і право. Все це в Києві.

З 1836 року навчання в Берлінському університеті у знаменитого на той час Фрідріха Савін’ї - представника історичної школи права. Потім Прага, де теж вивчав право. Після повернення в 1838 р. з-за кор­дону Іванишева призначають завідувачем кафедри права в університеті Святого Володимира. Стає доктором російського законодавства.

Іванишев в галузі законодавства розробив:

1. Закони для збільшення народного добробуту.

2. Закони для підвищення народної освіти.

3. Закони для допомоги вироблення багатства.

4. Закони для промисловості.

5. Закони для сільського господарства.

6. Закони для ремесел.

7. Закони для торгівлі.

8. Закони для розвитку мистецтв.

9. Закони для державного благоустрою.

10. Створив кафедру поліцейського права.

11. Створив та викладав курс загальнонародного правознавства.

В березні 1862 року Іванишева вибрали ректором університету Святого Володимира. 5 лютого 1865 р. влада направляє його у Варшаву для ство­рення кримінального судочинства в Польщі. З відрядженнями був у Берліні, Парижі. В травні 1867 р. повертається, як він сам писав у своїй рідний Київ, де займався науковою роботою. 14 жовтня 1874 р. помер у Києві.


Категорія: Соц.-пол. і прав. думка України (Семінари)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter