Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Соц.-пол. і прав. думка України (Семінари)


Національне відродження в Галичині. Іван Могильницький - борець за права української мови


Важливу роль в українському національному відродженні в Галичині відіграв отець Іван Могильницький (1778-1831). І. Могильницький народився 19 серпня 1778 р у селі Улюч Сяноцького повіту (нині Польща) в сім’ї греко-католицького священика. У 1800 р. закінчив богословський факультет Львівського університету.

У тому ж 1800 р. висвячений на священика. 31815р. обіймає посаду референта з питань шкільництва, а з 1817 р. - інспектора українських народних шкіл Перемишльської греко-католицької єпископської єпархії. На цих посадах займався просвітницькою, науковою та громадською діяльністю.

У 1816 р. у Перемишлі створює першу офіційну українську громад­ську просвітню організацію - Товариство галицьких греко-католицьких священиків. Пише статут цього товариства та домагається його затвердження 5 липня 1816 р. австрійським урядом у Відні. Статут передбачав розвиток на­родних шкіл, просвітницьку діяльність та видання книжок на релігійну та гуманітарну тематику «простою мовою», уживаною серед україн­ського населення. Хоч Товариство офіційно проіснувало лише два роки, фактично його діяльність продовжувалася і далі.

У 1816 р. І. Могильницький стає ректором Дяковчительского ін­ституту у Перемишлі, створеного для підготовки вчителів для народ­ них шкіл. Пише статут інституту, який був затверджений австрійським урядом 24 серпня 1818 р. За ініціативи І. Могильницького в інституті почалося викладання предмету «Руській правопис», що забезпечило поширення шкільної освіти українською мовою. Разом з митрополи­том М. Левицьким домагаються у 1818 р. видання урядового декрету щодо запровадження викладання у народних школах Східної Галичини українською мовою.

У 1821 р. обстоює право митрополита друкувати свої циркуляри (куренди) українською мовою. У відповідь на сумніви австрійської влади щодо того чи зрозуміла ця мова народові, та чи відрізняється вона від польської мови, І. Могильницький складає доповідь на німецький, у якій доводить, що «руська (українська) мова не тільки зрозуміліша для місцевого населення від польської, а і є однією з найдавніших се­ред слов’янських мов». У 1829 р. ця доповідь була видана українською та польською мовами під назвою «Відомість історіческа о рускім язиці». Згодом, «Відомість» перевидавалася у Від­ні, Львові, Петербурзі, увійшла до «Записок о Южной Руси» П. Куліша під назвою «О древности и самобытности южнорусского языка» (1856 р.). Таким чином робота % Могильницького стала першим на­уковим обґрунтуванням на захист української мови.

І. Могильницький є автором підручників для українських народних шкіл - «Буквар славено-руського язика», «Наука християнська», «Ка- техизм малий», «Правила школьнії», «Логіческія наставленія». Всі ці підручники були вперше написані української мовою.

Заслуги І. Могильницького високо оцінювались. Так, у 1818 р. за просвітницьку та духовну діяльність австрійський уряд надав йому права шляхетства. Його видатний вклад у національне відродження визнавали М. Андрусяк, І. Франко, М. Грушевський та багато інших відомих українських громадських та наукових діячів.

Помер І. Могильницький 24 червня 1831 р., похований у Перемишлі.

Таким чином, у ході боротьби проти польського і російського коло­ніалізму українська політико-правова думка ХVІ-ХVVІІІ ст. збагатилася важливими ідеями державної незалежності й автономії, суверенітету і рівності, волі і демократії, правди і справедливості.


Категорія: Соц.-пол. і прав. думка України (Семінари)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter