Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Соц.-пол. прогнозування (Шпаргалки)


Типи прогнозів: пошуковий, нормативний, вірогіднісний та ін.
Основні напрями прогнозування, його етапи


1. За проблемно-цільовим критерієм (для чого розробляється прогноз?) Розрізняють два типи прогнозів.

Пошуковий прогноз - визначення можливих станів явища в майбутньому. Мається на увазі умовне продовження в майбутнє тенденцій розвитку досліджуваного явища в минулому і сьогоденні, абстрагуючись від пропонованих рішень, дій, на основі яких можливо радикально змінити тенденції, викликати часом самоздійснення або саморуйнування прогнозу.

Такий прогноз відповідає на питання: що найімовірніше відбудеться за умови збереження існуючих, тенденцій?

Нормативний прогноз - визначення шляхів і термінів досягнення можливих станів явища, прийнятих в якості мети. Мається на увазі прогнозування досягнення бажаних станів на основі заздалегідь заданих норм, ідеалів, стимулів, цілей.

Такий прогноз відповідає на питання: якими шляхами досягти бажаного?

Пошуковий прогноз будується з використанням певної шкали (поля, спектра) можливостей, на якій потім встановлюється ступінь імовірності здійснення прогнозованого явища. При нормативному прогнозуванні відбувається також розподіл ймовірностей, але вже у зворотному порядку: від заданого стану до спостережуваних тенденціям.

2. За критерієм співвідношення з різними формами конкретизації управління можливе виділення підтипів пошукових і нормативних прогнозів.

Цільовий прогноз відповідає на питання: що саме бажано й чому? Відбувається побудова на визначеній шкалі можливостей оціночної функції розподілу переваг: небажано - менш бажано - більш бажано - найбільш бажано - оптимально. Орієнтація - сприяння оптимізації процесу цілепокладання (встановлення ідеально припущеного результату діяльності).

Плановий прогноз являє собою, по суті, вироблення пошукової та нормативної прогнозної інформації для відбору найбільш доцільних планових нормативів індикативних або директивних завдань з виявленням небажаних, що підлягають усуненню альтернатив і з ретельним з'ясуванням віддалених, прямих і непрямих наслідків прийнятих планових рішень. Такий прогноз відповідає на питання: як, в якому напрямку орієнтувати планування, щоб ефективніше досягти поставлених цілей?

Програмний прогноз можливих шляхів, мір і умов досягнення передбачуваного стану прогнозованого явища відповідає на питання: що конкретно необхідно, щоб досягти бажаного? Для відповіді на це питання важливі і пошукові, і нормативні прогнозні розробки.

Перші виявляють проблеми, які потрібно вирішити, щоб реалізувати програму, другі визначають умови реалізації. Програмне прогнозування повинно сформулювати гіпотезу про можливі взаємовпливах різних факторів, вказати гіпотетичні терміни і черговість досягнення проміжних цілей на шляху до головної. Тим самим як би завершується відбір можливостей розвитку об'єкта дослідження, розпочатий плановим прогнозуванням.

Проектний прогноз конкретних образів того чи іншого явища в майбутньому при допущенні ряду поки ще відсутніх умов відповідає на питання: як (конкретно) це можливо, як це може виглядати? Проектні прогнози (їх називають ще прогнозними проектами, дизайн-прогнозами і т. п.) Покликані сприяти відбору оптимальних варіантів перспективного проектування, на основі яких має розгортатися потім реальне, поточне проектування.

За часовими термінами теж конкретизуються:

  • оперативні (до 1 місяця);
  • короткострокові (до 1 року);
  • середньострокові (від 1 до 5 років);
  • довгострокові (від 5 до 15 років);
  • стратегічні (надстрокові) — до 30 років.


Типова методика прогнозування містить в основному наступні етапи:

  1. методологічний - визначення наукової або практичної проблеми, для вирішення якої проводиться дослідження, та її місця в системі досліджень з даної проблематики; формулювання загальної мети і необхідних для її досягнення конкретних завдань дослідження;
  2. методичний - виділення критеріїв вимог до використання методів вимірювання; впорядкування методичних засобів і процедур у відповідності з поставленими завданнями; визначення загального логічного плану дослідження;
  3. організаційний - здійснення спільної діяльності членів дослідження експертної групи з метою раціонального розподілу праці та контролю.


1. Прогнозна орієнтація. Дана стадія передбачає розробку особливого документа - програми прогнозного дослідження, що містить ряд структурних елементів.

Документ включає об'єкт прогнозування. Предмет прогнозування - певні характеристики об'єкта прогнозування (масштабність, темпи зміни, рівень розвитку і т. д.). Цілі і завдання (пошукові або нормативні) дослідження, тип дослідження. Гіпотези - припущення щодо того, як буде розвиватися явище чи процес. Час попередження - період дії прогнозу. Джерела прогнозної інформації, методи і техніка її збору і обробки, методика визначення точності отриманого прогнозу. Тут же розробляється необхідний понятійний апарат.

У програмі прогнозного дослідження вказується також порядок фінансування робіт, форма звітності, безпосередні виконавці прогнозного дослідження, розподіл між ними обов'язків, строки виконання прогнозних робіт. Останні питання обговорюються спільно з замовником і виконавцем прогнозного дослідження.

2. Збір прогнозної інформації (етапи ретроспекції і діагнозу). Досліджується історія розвитку об'єкта прогнозування, формується інформаційний масив; збирається інформація про минуле та сьогодення стану об'єкта, його структурних елементах, оцінюється їх важливість і взаємні зв'язки, дані про фактори і умови, що впливають на розвиток і функціонування об'єкта в минулому і сьогоденні, виділяється система кількісних і якісних показників, що описують досліджуваний об'єкт.

Формування інформаційної бази даних по об'єкту здійснюється з використанням різних джерел інформації: фактографічної з існуючої статистичної звітності, шляхом вивчення різних документальних джерел, з використанням експертних оцінок і даних опитувань соціальних груп населення і т. д.

3. Опис вихідної моделі прогнозованого явища. На цьому етапі здійснюється систематизований опис досліджуваного об'єкта з метою визначення тенденцій його розвитку, закономірностей функціонування. Вибирається система відображення, тип моделі, форма подання прогнозованого явища (словесна, графічна, математична і т. д.). Встановлюється ступінь відповідності отриманої моделі оригіналу.

4. Прогнозна проекція. Здійснюється проекція вихідної моделі в майбутнє з урахуванням спостережуваної тенденції розвитку та закономірностей функціонування об'єкта, а також діючих або потенційних факторів прогнозного фону. Проводиться розрахунок прогнозованих параметрів на заданому періоді попередження.

Етап побудови прогнозу може включати в себе ряд підетапів.

Їх чисельність і конкретний зміст може змінюватись залежно від мети прогнозування.

Виходячи із встановлених закономірностей у розвитку прогнозного явища здійснюється побудова динамічних рядів показників - основи майбутніх прогнозних моделей - методом екстраполяції. Можливо узагальнення наявного матеріалу у вигляді прогнозних сценаріїв.

У разі пошукового прогнозу - побудова серії гіпотетичних пошукових моделей прогнозованого об'єкта методом пошукового аналізу, розрахунок максимальних і мінімальних значень його параметрів, визначення ймовірності даних значень з урахуванням зміни прогнозного фону, розрахунок середніх помилок прогнозування.

У разі нормативного прогнозу - побудова серії гіпотетичних нормативних моделей прогнозованого об'єкта із заданими заздалегідь прогнозними характеристиками, нормами, ідеалами, цілями методом нормативного аналізу, розрахунок значень об'єкта, що не обмежених рамками прогнозного фону і обмежених, вибір оптимального варіанту. При його виборі враховуються реальні можливості досягнення поставленої мети (економічні, політичні і т. д.).

На стадії проспекцию виявляється відсутня інформація про об'єкт прогнозування, уточнюється раніше отримана, вносяться корективи в модель прогнозованого об'єкта відповідно до знову надійшла інформацією.

5. Верифікація прогнозного результату. Даний етап передбачає оцінку достовірності, точності, обґрунтованості прогнозного результату. Виявляються теоретичні та емпіричні критерії достовірності, встановлюється ступінь відповідності цих критеріїв прогнозному результату. Абсолютна верифікація, тобто емпіричне підтвердження або заперечення правильності прогнозного результату, можлива тільки в момент настання події. Однак у прогнозуванні можлива відносна, попередня верифікація, здійснювана до настання події. Способи відносної верифікації різні: проведення повторних досліджень, використання одночасно різних методик отримання прогнозного результату, опитування експертів і т. д. І якщо результати збігаються, є підстава говорити, з великою часткою впевненості, про високий ступінь достовірності прогнозу.

6. Вироблення рекомендацій для прийняття рішень у сфері управління на основі отриманих прогнозів. На цьому етапі дослідник виробляє рекомендації, що направляються замовнику дослідження, щодо можливих чи бажаних управлінських дій.

Можливо обговорення експертами на заключному етапі прогнозного дослідження не тільки результату прогнозування, але і рекомендацій, що направляються на адресу замовника.


Категорія: Соц.-пол. прогнозування (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter