Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Теорія держави та права (Лекції)


4. Співвідношення норми права та статті нормативно-правового акту


Загальнообов'язковість правової норми та її формальний аспект забезпечуються шляхом її викладу в тексті юридичного документа. При цьому, норму права не слід ототожнювати ні з правовим її текстом, ні з його структурними елементами, оскільки правовий текст завжди є ширшим за обсягом та інформацією, аніж правова норма. По-перше, нормативний акт може вміщати різноманітну інформацію стосовно мети і завдань акта, дефініції. По-друге, у статті акта фіксується лише частина правового правила. Суб'єкт у процесі інтерпретації змісту всіх статей відтворює цілісну правову норму.

Загалом стаття НПА виступає зовнішньою формою норми права як цілісного, логічно завершеного державно-владного веління, проте її не можна ототожнювати з нормою.

Розбіжності, які існують у питанні співвідношенні норми права і статті нормативно-правового акта можуть виникати залежно від обсягу нормативного припису, викладеного в статті нормативного акта, і залежно від способу викладення в статті нормативного акта структурних частин норми права.

При цьому можливі два аспекти співвідношення норми і статті нормативного акта.

І. За повнотою викладу норми у статті нормативно-правового акта розрізняють три способи:

1. Прямий (повний), коли елементи норми прямо формулюються у статті (можливо і не повністю) без посилання на інші статті чи акти (Усі особи, молодші 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому до досягнення 21 року щороку підлягають обов'язковому ме­дичному огляду (ст. 191 КЗпП України.)

2. Відсильний, коли у статті містяться не всі елементи, а є посилання на інші статті цього ж акта (Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу (ст. 104 КК України.)

3. Бланкетний спосіб є різновидом відсильного. Його своєрідність виявляється у посиланнях не на нормативні положення даного закону, а на інший нормативний акт (Молодим спеціалістам — випускникам державних на­вчальних закладів надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 197 КЗпП України.)

Залежно від рівня нормативного узагальнення розрізняють:

1. Абстрактний спосібпри якому норма моделює ті чи інші дії у вигляді абстрактного поняття (Норма ЦК, що регулює правила застосування цивільного законодавства за аналогією: при неможливості використання аналогії закону права та обов'язки сторін визначаються, виходячи із загальних основ та сенсу цивільного законодавства і вимог розумності та справедливості.)

2. Казуїстичний спосіб надає можливість викласти норму шляхом перерахування чи вказівки на індивідуальні ознаки (Наприклад, норма, що визначає перешкоди до укладення шлюбу: наявність іншого шлюбу; наявність відносин родства; недієздатність хоча б однієї особи).

Можливо виділити й інші способи викладу норм права в нормативно-правових актах, які визначаються правилами юридичної техніки. Однак вони мають доповнюючий характер і не впливають суттєво на правозастосовчу практику.


Категорія: Теорія держави та права (Лекції)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter