Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Теорія держави та права (Лекції)


Тема 11. Форми реалізації права


1. Реалізація норм права: поняття, мета, значення


Соціальне призначення права полягає в тому, щоб регулювати поведінку людей. Право має смисл та цінність для особистості та суспільства тільки тоді, коли воно реалізується. Однак встановлені державою правові норми не можуть виконати регулюючої ролі без складного механізму їхньої реалізації.

Без виконання правових приписань у житті норми права мертві, інакше кажучи, вони втрачають своє соціальне значення.

Загалом «реалізація» — термін латинського походження (realis) і означає втілення, втілений. В наш час реалізація визначається як здійснення чого-небудь, втілення в життя програм, задумів тощо. Термін "реалізація права" є аналогічним за змістом. Право реалізується, втілюється в діях, в активній поведінці людей. Разом з тим реалізація права, на відміну від інших можливостей (програм, намірів тощо), характеризується підвищеною здатністю до реалізації, підкріпленою гарантіями з боку держави.

Сформульовані в законах та інших нормативно-правових актах норми права стають реальними, коли вони втілюються в життя, у свідомо-вольовій діяльності людей. Без виконання правових розпоряджень у житті норми права мертві, інакше кажучи, вони втрачають своє соціальне значення.

На думку Скакун О.Ф., реалізація норм права – це втілення розпорядження правових норм у правомірній поведінці суб’єктів права, в їх практичній діяльності. Її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.

можна виокремити основні ознаки правореалізації:

1. Особливістю права як суспільного регулятора є те, що його реалізація підкріплюється гарантіями з боку держави.

2. Реалізація права завжди пов'язана винятково з правомірною поведінкою людей, тобто з такою поведінкою, що відповідає правовим розпорядженням.

3. Правореалізація має свідомо-вольовий характер. Від волі і свідомості суб'єкта залежить, буде ним реалізована норма права чи ні.

Реалізацію норм права як особливий процес можна розглядати з об'єктивної і суб'єктивної сторони. На думку ж Шестопалова Л.М., об'єктивна сторона реалізації норм права являє собою виконання правомірних дій у місцях і в терміни, передбачені нормами права. Суб'єктивна сторона виявляє відношення суб'єкта до правових норм і стан його волі в момент здійснення дій, що вимагаються правом.

Щодо суб’єктів реалізації норм права, то здебільшого це є всі суб’єкти права:

  • державні і недержавні інституції;
  • посадові особи;
  • громадяни, іноземці, біпатриди, апатриди тощо.

Об’єктом же реалізації норм права є чинні нормативно-правові акти, тобто вся система законодавства.

Слід відмітити, що у теорії держави та права виокремлюють способи реалізації норм права. Так, за способами реалізації норм права виділяється реалізація норм права:

  • у правовідносинах або поза ними;
  • за участю державних органів або без їх участі.

Процес реалізації норм права має ґрунтуватися на певних принципах. Так, основними принципами, на яких ґрунтується реалізація норм права є:

1. Законність — неухильне дотримання державними органами та посадовими особами закону в процесі реалізації норм права.

2. Обґрунтованість — прийняття рішення передбачає ретельне вивчення матеріалів справи; логічний аналіз доказів, перевірка достовірності юридичних фактів.

3. Доцільність — у правозастосовному акті повинен знайти відображення найбільш оптимальний та ефективний варіант реалізації правових вимог. (Наприклад: вирок не може бути надто суворим, чи м'яким, при його прийнятті повинно визначатись тяжкість заподіяного, ступінь вини, обставини, що пом'якшують чи погіршують становище обвинуваченого.)

4. Принцип соціальної справедливості — діяльність державних органів чи посадових осіб повинна базуватись на врахуванні інтересів суспільства в цілому, а не врахування становища чи рангу окремої особи чи групи осіб.

Реалізація правових норм — це фактичне здійснення їхніх приписів у правомірній поведінці суб'єктів суспільних відносин. Або, іншими словами, реалізація правових норм — це здійснення їхніх приписів у практичних діяннях (діях чи бездіяльності) суб'єктів.


Категорія: Теорія держави та права (Лекції)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter