Поняття, ознаки протиправної поведінки


4. Поняття, ознаки протиправної поведінки


Правопорушення – це суспільне небезпечне або шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність.

Правопорушенню властиві такі ознаки:

має протиправний (неправомірний) характер, тобто суперечить нормам права, вчиняється всупереч ним, є свавіллям суб’єкта; являє собою порушення заборон, невиконання обов’язків, що закріплені відповідною нормою права;

є суспільно шкідливим (наприклад, прогул,) або суспільно небезпечним (посягання на життя людини). Суспільна шкідливість (проступок) і суспільна небезпечність (злочин) – основна ознака, що відрізняє правомірну поведінку від неправомірної. Юридичний аспект шкідливості виражається в порушенні суб’єктивних прав і юридичних обов’язків або перешкоджанню у їх використанні чи виконанні, матеріальний – у заподіянні учаснику правовідносин матеріальних або моральних збитків;

виражається в поведінці – протиправній дії (крадіжка, розбій, наклеп, образа) або бездіяльності (недбалість, прогул, залишення особи в безпомічному стані). Думки, наміри, переконання, які зовні не виявилися, не визнаються чинним законодавством об’єктом переслідування. Практика переслідування за інакомислення є виявом репресивної суті тоталітарного режиму в державі;

має свідомо вольовий характер, тобто в момент вчинення правопорушення залежить від волі та свідомості учасників, перебуває під контролем їх волі і свідомості, здійснюється ними усвідомлено та добровільно. Відсутність волі є юридичною умовою, за якою діяння не визнається правопорушенням, навіть якщо воно і мало шкідливі наслідки. Правопорушенням визнається лише неправомірне діяння деліктоздатної особи (малолітні і душевнохворі деліктоздатними особами не вважаються);

є винним діянням, яке виражає негативне внутрішнє ставлення правопорушника до інтересів людей (суспільства, держави). Правопорушення завдає своєю дією (чи бездіяльністю) збитки суспільству та державі. Вина – це психічне ставлення особи до свого діяння і його наслідків. (Від винних діянь слід відрізняти безвинні діяння, що вчиняються з волі особи та є об’єктивно протиправними. Це діяння, що чиняться під час виконання професійно-службових обов’язків (наприклад, заподіяння шкоди майну пожежником при гасінні пожежі). Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України);

є караним, тобто спричиняє застосування до правопорушника заходів державного примусу, заходів юридичної відповідальності у вигляді позбавлень особистого, організаційного та матеріального характеру. Застосування державного примусу до правопорушника має на меті захистити порушені права та свободи людини і громадянина, відновити стан правопорядку.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4285
0  
Всього коментарів 2
0  
Користувачів 11
Наші партнери
Оновлення new
  • Поняття злочину
  • Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком людини. Поняття злочину в кримінальному законі є універсальною і фундаментальною категорією :
  • Принципи чинності закону України про кримінальну відповідальність
  • Притягнення до кримінально-правової відповідальності певними державними органами в Україні здійснюється на основі кількох принципів, зокрема: 
  • 24 травня відбудеться ЗНО з української мови та літератури
  • Як повідоляє Український центр оцінювання якості освіти: «допуск абітурієнтів до пункту тестування триватиме з 10:15 до 10:50, початок зовнішнього
  • Умови застосування видачі або передачі злочинця
  • Підставою видачі  є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке відповідно до законодавства України та законодавства запитуючої держави є
  • Універсальний принцип закону України про кримінальну відповідальність
  • Космополітичний (універсальний ) принцип передбачають поширення чинності кримінального законодавства України на суспільно небезпечні діяння, вчинені
Інформація
Голосування
Чи подобається Вам новий дизайн ?