![]() |
Проект закону Про лобіювання в Україні |
Цей проект закону "Про лобіювання" встановлює правові та організаційні засади регулювання суспільних відносин, пов’язаних з лобіюванням.
Стаття 6. Забезпечення прозорості лобіювання
1. Прозорість лобіювання забезпечується через оприлюднення інформації про лобістську діяльність.
2. Способами оприлюднення інформації про лобістську діяльність є:
- опублікування інформації в пресі, видання інформаційних бюлетенів;
- повідомлення інформації по радіо та телебаченню;
- створення спеціальних інформаційних систем, що містять відповідну інформацію, та забезпечення доступу до них а також інші способи оприлюднення, передбачені законодавством.
3. Не підлягають оприлюдненню, окрім випадків, визначених цим Законом, відомості, що становлять державну, комерційну, банківську та іншу охоронювану законом таємницю.
Стаття 7. Обмеження щодо здійснення лобіювання
1.Забороняється лобіювання нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини у зовнішньополітичній сфері, у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону України, з питань організації Збройних Сил України, у сфері ядерної та радіаційної безпеки, судоустрою та судочинства.
Стаття 8. Умови набуття права на зайняття лобістською діяльністю
1. Право на зайняття лобістською діяльністю (статус лобіста) може набути громадянин України, який має вищу освіту, володіє державною мовою та одержав Свідоцтво про право на зайняття лобістською діяльністю.
2. Лобіст має право займатись лобістською діяльністю як фізична особа, у тому числі як фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, або у складі лобістського об’єднання з дотриманням вимог цього Закону.
3. Не можуть набувати статусу лобіста та займатись лобістською діяльністю:
особи, які перебувають на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування;
працівники підприємств, установ та організацій державної та комунальної форм власності;
особи, які займають політичні посади чи мають представницький мандат;
працівники прокуратури, яким присвоюються класні чини;
судді Конституційного Суду України, професійні судді;
військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань;
посадові особи і працівники органів прокуратури, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та інших органів, яким присвоюються спеціальні звання.
Стаття 9. Реєстрація суб’єктів лобістської діяльності
1. Реєстрація суб’єктів лобістської діяльності здійснюється Міністерством юстиції України (далі – орган реєстрації) у порядку, визначеному цим Законом.
2. За реєстрацію суб’єктів лобістської діяльності стягується реєстраційний збір у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України.
3. Реєстрація може бути скасована за недотримання умов лобістської діяльності, визначених цим Законом.
4. Статус суб’єкта лобістської діяльності підтверджується Свідоцтвом про право на зайняття лобістською діяльністю, яке видається на невизначений строк.
Стаття 17. Методи лобіювання
1. До методів лобіювання належать:
1) підготовка та розповсюдження пропозицій щодо необхідності прийняття нормативно-правових актів, інформаційно-аналітичних матеріалів, результатів соціологічних та інших досліджень щодо питань, які є предметом регулювання нормативно-правових актів; участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, що приймаються визначеними цим Законом органами державної влади.
2) контакти лобіста з посадовими особами органів державної влади, народними депутатами України, їх помічниками - консультантами (телефонні розмови, надсилання поштою (електронною поштою) заяв, скарг та пропозицій, телеграфних або факсимільних повідомлень, особистий прийом);
3) участь у публічних заходах, які проводяться органами державної влади, що визначені цим Законом;
4) організація та проведення публічних заходів (круглих столів, конференцій, семінарів) за участю посадових осіб органів державної влади, в яких вони акредитовані та громадськості;
5) розміщення у засобах масової інформації коментарів фахівців, результатів досліджень, опитувань, аналітичних матеріалів тощо;
6) інші незаборонені законодавством дії, які можуть вплинути на позицію посадових осіб органів державної влади, що визначені цим Законом, щодо питань, які є предметом регулювання нормативно-правовими актами.