Реклама від Yandex

Реклама від Google


Категорія: Теорія лобіювання (Шпаргалки)


Лобізм та корупція


До початку ХХ ст. лобізм був невіддільним від корупції, засновувався на фаворитизмі, не носив професійний характер. У 1862 р. у США на базі лексеми «лобі» виникає поняття «лобіювання» (lobbying), у 1863 р. – «лобіст» (lobbyist) та у 1883 р. – «лобізм» (lobbyism), які упродовж другої половини ХІХ ст. вживалися для позначення різновиду корупційних діянь та їх суб’єктів.

З розвитком партій та ростом повноважень представницьких органів влади, які переймали законодавчі функції і автоматично ставали основними регуляторами економічного життя суспільства, формувався новий тип відносин між владою та підприємцями. Ці відносини характеризувалися переходом від прямого лобіювання інтересів на рівні індивідуальних контактів (за часів абсолютистських монархій) до опосередкованого за участю парламентських посередників.

Лобізм - це легальна, на відміну від корупції, технологія впливу. Лобізм - діяльність, що має на меті легальний вплив на органи державної влади та місцевого самоврядування, а також на осіб, що заміщають державні та муніципальні посади. Іншими словами, лобіювання здійснюється виключно в рамках закону. Корупція та інші протиправні форми впливу на процес прийняття рішень зазначеними органами та особами до лобізму не мають ніякого відношення. Корупція та інші позаправові явища проявляються там, де відсутній з різних причин (зруйнований, неможливий і т.д.) налагоджений і ефективний механізм лобіювання. Лобіст тільки тоді і лобіст, коли він діє в рамках закону. В іншому випадку, він лише прикривається цим ім'ям, переслідуючи нечесним шляхом свої, нехай навіть іноді праведні, цілі.

1. Корупція - це незаконне діяння, суворо карається переважній більшості юрисдикцій країн світу.

2. Посадова особа при корупційній угоді отримує матеріальну вигоду для себе або для третіх осіб.

3. Діяння посадової особи при корупційній угоді не відображає інтереси всього суспільства.

4. Корупція - це двостороннє діяння, яке полягає як в дачі, так і в отриманні хабара.

5. Корупція - персональна, адміністративне рішення в більшості випадків залежить від волі одного або рідше декількох посадових осіб (особливо це характерно для так званої побутової корупції, яку породжує взаємодією пересічних громадян і чиновників).

6. Сфера корупції не обмежена державним сектором.

ЗУ «Про запобігання корупції» корупція - використання особою, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

Аналогічні зловживання відбуваються в громадських і комерційних організаціях, в яких керуючі використовують свою дискреционную влада при укладанні контрактів, наймання нових працівників, нагляд над підлеглими та ін. Це відкриває можливості для дій з метою отримання особистої вигоди, які при цьому можуть наносити економічні збитки власникам або акціонерам компанії. Таку діяльність в приватному секторі прийнято називати «комерційним підкупом».

 

Прибічники концепції ототожнення лобізму і корупції переконані, що реальний вплив на владу відбувається корупційним шляхом, тобто для ухвалення вигідних рішень владними структурами зацікавлені особи чи їх групи фінансово стимулюють посадовців. Наприклад, російський дослідник професор С. Зяграєвський стверджує, що насправді в усіх цивілізованих країнах лобізм давно розглядається лише як пом’якшуюча форма корупції, і будь-який факт закулісних переговорів вже є приводом для «корупційного скандалу». Він наголошує, що не дивлячись на те, що в лобіста немає прямої особистої матеріальної вигоди, сам факт закулісних переговорів має розцінюватися як особиста вигода, принаймні в формі встановлення певних неформальних відносин, що можуть бути корисними в майбутньому.

Доктор юридичних наук, професор А. Міндагулов пише ще більш категорично, що лобізм використовується для означення будь-якої нечесної угоди, лобістська діяльність передбачає досягнення способів, що переслідуються законом, а легалізований лобізм означає узаконення корупції. Він наголошує: «Лобізм заснований на корупції, корупція процвітає там, де діють лобісти».

Критики вказаного підходу намагаються зупинити дискусію про співвідношення корупції та лобізму, розмежовуючи ці явища на понятійному рівні: лобізм – це легальна, на відміну від корупції, технологія впливу.


Категорія: Теорія лобіювання (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter