Ефективність імплементації політичних рішень в концепції П.Сабатєр

Для того щоб якось узагальнити досвід використання моделі «зверху - донизу» в дослідженнях процесу реалізації державних рішень, американським ученим П. Сабатьєром було виділено «шість об'єднуючих характеристик», необхідних для забезпечення ефективності ходу здійснення проектів:

1. Формулювання чітких і значущих цілей.

2. Розробка каузальної моделі для обґрунтування зв'язаності цілей і засобів.

3. Офіційна структуризація повноважень і відповідальності між чиновниками-виконавцями і «групами-мішенями».

4. Забезпечення професійного і відповідального характеру роботи офіційних виконавців.

5. Забезпечення соціально-політичної підтримки виконання рішень «зверху» (з боку політиків) і «знизу» (з боку груп інтересів).

6. Забезпечення достатнього рівня розвитку соціально-економічного середовища, який не повинен нейтралізувати функціонування наведених вище чинників.

При уважному розгляді цього переліку умов можна відмітити, що в даній моделі «зверху-донизу» пріоритет все ж таки віддається раціональному проектуванню цілей і засобів того або іншого державного акту, а потім «вертикальному» контролю за поведінкою виконавців з неухильним впровадженням в життя офіційного дизайну рішення.

П. Сабат’єр сформулював так званий «ефект впровадження»:

• чіткі і послідовні цілі, які можуть забезпечити стандарти
• оцінювання ресурсів;
• легітимність структур впровадження: підтримка тих, хто реалізує
• рішення, та адресних груп;
• професіоналізм тих, хто впроваджує;
• підтримка груп інтересів у законодавчій та виконавчій владі.

Впровадження як система розглядається як проблема контролю та координації. В цьому аспекті ефективне впровадження залежить від наступних елементів:

• визначення цілей та формулювання плану;
• моніторинг виконання плану;
• порівняльний аналіз того, що відбулося та того, що заплановано;
• коректування впровадження з метою компенсації невдач.