Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Теорія політичного конфлікту (Шпаргалки)


Діагностика та експертиза політичного конфлікту


Управлінню конфлікту повинна передувати стадія діагностики – тобто визначення основних складових конфлікту, причин, які його породили. Вона передбачає наступні складові:

  • дослідження джерел конфлікту, суб’єктивних чи об’єктивних переживань сторін, способів „боротьби”, суперечності думок, подій, потреб, інтересів;
  • аналіз біографії конфлікту (його історію, кризи та шляхи його розвитку);
  • виявлення учасників конфлікту: осіб, груп, підрозділів;
  • виявлення та чітке визначення позицій і відносин між сторонами,
  • з’ясування початкового ставлення сторін до конфлікту – чи хочуть і чи можуть сторони самі вирішити конфлікт, які їхні надії та очікування, установки, умови.

Прояснення сутності конфліктної ситуації, її адекватне розуміння кожною із сторін може послужити основою для вироблення подальшого рішення. З цією метою результати діагностики заносять в таблицю. При проведенні діагностики конфлікту досить складно є виявити суб’єкти конфлікту, встановити чиї саме інтереси задіті, причини конфліктної взаємодії. Для встановлення причин конфлікту конфліктологу доцільно використати метод картографії. Наглядне відображення потреб і страхів (переживань) розширить можливості і складе умови для більш широкого кругу рішень. Із самою методикою як картографії так і складання таблиці діагностики конфлікту ми більш детально розберемося під час практичних занять.

У ситуаціях, коли потрібно приймати відповідальні рішення, що стосуються стабільності у сфері міжгрупових, організаційних, соціальних, міжнародних відносин, може застосовуватися така форма дослідження й оцінки, як експертиза.

Експертиза передбачає проведення дослідження незалежними висококваліфікованими фахівцями. Експертний висновок має сприяти кращому знанню й розумінню ситуації та бути підготовленим до моменту вибору рішення.

Слід розрізняти терміни "експертиза конфлікту" й "конфліктологічна експертиза". Експертизу конфлікту можуть здійснювати фахівці (правники, економісти, психологи) з окремих аспектів проблеми, яка постала перед конфліктантами. На відміну від цього, конфліктологічна експертиза проводиться за участю фахівців-конфліктологів. Її метою є аналіз та оцінка конфліктної ситуації в цілому, поведінки конфліктантів, балансу сил, наслідків конфлікту, шляхів виходу, моделювання різних варіантів розвитку конфлікту й характеру постконфліктних ситуацій. Предметом конфліктологічної експертизи можуть бути не лише реальні конфлікти, а й ситуації, які загрожують перерости в конфлікт. Матеріалами, на підставі яких готується експертний висновок, є документи, безпосередні спостереження конфліктолога, опитування учасників і свідків конфлікту, проведення спеціальних діагностичних досліджень.

Достовірність результатів конфліктологічної експертизи забезпечується суворим дотриманням принципів: системності, комплексності, професіоналізму, відповідальності

  • принцип незалежності вимагає залучення експертів, які особисто ніяк не зацікавлені в тому чи тому результаті експертизи і не можуть бути примушені до висновків, що не відповідають їхнім переконанням.
  • принцип практичної спрямованості характеризує спрямованість експертизи на підвищення раціональності, обґрунтованості рішення конкретної практичної проблеми.
  • принцип системності вимагає опису конфлікту в його цілісності, з максимальним урахуванням його причинно-наслідкових, функціональних, генетичних та інших зв'язків.
  • принцип комплексності полягає у використанні та узгодженні даних, отриманих різними методами. Він випливає з принципу системності, оскільки системне дослідження можливе шляхом застосування комплексу різноманітних методів.
  • принцип професіоналізму вимагає залучення до проведення експертизи спеціалістів, які мають необхідний досвід і знання як у сфері конфліктології, так і в тій сфері, до якої належить об'єкт експертизи.


Категорія: Теорія політичного конфлікту (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter