Пошук по сайту

Тероризм як форма політичного конфлікту


Тероризм як форма політичного конфлікту


Тероризм - це одна з форм збройних політичних конфліктів, антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил.

Тероризм спрямований на залякування чи примушування влади, чи окремих осіб до певних вигідних для терористів дій. Головними методами тероризму є насилля, погрози, психічний тиск, вбивства, викрадення людей.

Дослідники вважають проявом терору дії Івана Грозного, який запровадив оприччину (державний терор над боярами). До терору вдавався Борис Годунов фізично знищуючи князів, які б могли претендувати на престол. Спроби вбивства членів царської сім’ї (Олександра ІІ). Спалах масового „білого” і „червоного” терору під час Жовтневої революції. Державний тероризм став одним із основних способів утвердження і централізації влади зі сторони І.Сталіна і його оточення.

Основні ознаки тероризму сьогодення:

1. Чітка політична спрямованість. Основна мета терористів полягає у порушенні системи державного устрою.

2. Провокація збройного повстання чи військового перевороту.

3. Використання таких методів, як: політичні вбивства, шантаж, відчай.

4. Використання дуже жорстких форм насилля: вибухи на поїздах, і в літаках, мінування залізниць, отруєння води..

Суб’єкти тероризму:

1. Окремі держави, політичні партії, рухи, які підтримують терористичні організації. (Куба, Північна Корея, Іран, Ірак, Сомалі, Судан, Сирія).

2. Самі терористичні чи екстреміські організації, які безпосередньо здійснюють терористичні акції. (профашиські, расиські організації: Ку-Клус-Клан – США, „Червоні бригади” – Франція, „Червоний вересень” – Палестина, „Аль Кайда”).

3. Злочинні мафіозні структури міжнародного і національного рівня, які все частіше використовують терористичні методи.

4. Спецслужби держав, які ведуть військові операції в інших країнах.


Статистика
0  
Всього матеріалів 4382
0  
Всього коментарів 19
0  
Користувачів 341
Наші партнери
Оновлення new
  • Подання доказів у цивільному процесі
  • Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в
  • Підстави звільнення від доказування у цивільному процесі
  • Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або
  • Обов’язок доказування і подання доказів у цивільному процесі
  • Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК
  • Достатність доказів у цивільному процесі
  • Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета
  • Допустимість доказів у цивільному процесі
  • У Конституції України містяться певні норми, що гарантують отримання доказів з дотриманням законодавства України. Так, стаття 31 Конституції
Інформація
Голосування
Ви живете...