Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Всесвітня історія (Шпаргалки)


Періодизація всесвітньої історії


Періодизація історії - особливого роду систематизація, яка полягає в умовному поділі історичного процесу на певні хронологічні періоди. Для періодизації можуть обиратися різні підстави: від зміни типу мислення до зміни способів комунікації  і екологічних трансформацій.

 В європейській історичній науці прийнято таку періодизацію всесвітньої історії:

Первісна історія: поява людини — 3000 до Р.Х. (поява писемності);

Тривалий період в історії від появи людини до  винаходу писемності, після чого з'являється можливість історичних досліджень. Найбільш розробленою є археологічна періодизація, в основі якої лежить зіставлення виготовлених людиною знарядь праці, їх матеріалів, форм жител, поховань і т. д. За цим принципом історія людства в основному поділяється на кам'яний вік, бронзовий вік і залізний вік.

Кам’яна доба

Кам'яний вік — період в історії людства, під час якого знаряддя праці та зброя виготовлялася з каменю, дерева та кісток. Він поділяється на три періоди:

1) палеоліт — давній кам'яний вік, який характеризується використанням кременевих знарядь праці, основні заняття — полювання та збиральництво.

2) мезоліт — середній кам'яний вік, що тривав від 10 тис. до 7 тис. років до н. е.

3) неоліт — новий кам'яний вік, характеризується появою людини сучасного типу, використанням винятково кременевих, кам'яних, кістяних знарядь праці, виготовлених з використанням техніки свердління, пиляння та шліфування; розповсюдженням кераміки, ткацтва. (так звана неолітична революція). Тривав від 6 до 4 тис. років до н. е., період переходу від риболовства та полювання до землеробства й скотарства.

Бронзова доба

Бронзовий вік характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці і зброї, появою кочового скотарства, полівного землеробства, писемності. Змінився залізною добою у I тисячолітті до н. е.

Залізний вік

Залізний вік — історичний період, який характеризується початком обробки заліза та виготовленням з нього зброї і знарядь праці. Починається з початку 1-го тис. до н. е. і продовжується до сьогодення.

Стародавній світ: 3000 до Р.Х. —  5 ст. (476р.) (зруйнування Риму);

Історія Стародавнього світу розпочинає свій відлік чотири мільйони років тому і завершується зникненням Західної Римської імперії у п’ятому столітті. За іншими визначеннями, історія Стародавнього світу охоплює проміжок між доісторичним періодом і початком середньовіччя у Європі. При чому, як зазначають учені, в інших регіонах планети часові межі стародавнього світу можуть відрізнятися від європейських. Наприклад, завершенням давнього періоду в Китаї іноді вважають виникнення імперії Цинь, в Індії – імперії Чола, а в Америці – початок європейської колонізації

Середньовіччя: 5ст. — 15ст.  (476-1492) (відкриття Америки);

Середньовіччя поділяють на три періоди: раннє середньовіччя (кінець V ст. — середина XI ст.); феодальну роздрібненість (XI-XII ст.) та централізацію держав під королівською владою (XIII-XV ст.). Вперше термін "середньовіччя” з’явився в Італії (XIV-XVI ст.). Його почали використовувати історики та літератори тієї доби, які старалися відродити античну епоху. «Середніми віками» вони назвали часовий проміжок між античністю і власною епохою. Середньовіччя в сучасній періодизації всесвітньої історії охоплює період від краху Західної Римської імперії в V ст. до епохи Великих географічних відкриттів на рубежі XV-XVI століть. Щоправда, панування саме середньовічного типу культури в Європі пов'язують не з усім періодом, а з V-XIII ст. Згодом в Італії зароджується перехідна культурна епоха – Відродження, що охоплює кінець середньовіччя і початок Нового часу.

Новий час: кін. 15 ст. — кін. 18 ст. (Французька революція);

Нова історія – це період всесвітньої історії, який розпочався після середньовіччя. За традиційною європейською історіографією, період Нової історії починається у XV-XVI століттях. Головними подіями, які розпочинають Нову історію, стало відкриття Христофором Колумбом Америки у 1492 році та діяльність Мартіна Лютера у 1517 році, яка спричинила церковну Реформацію. Російські дослідники виділяють свою дату – 1453 рік, рік остаточного завоювання Османською імперією Константинополя та повалення Візантійської імперії.

Новітній час: кін. 18 ст. — сьогодення.

Термін «Новітня історія» вважають продуктом радянської історіографії. Згідно з нею, період Новітньої історії починається з 1918 року і триває до сьогодення. Радянські історики виділяли цей період, оскільки вважалося, що після Великої Жовтневої соціалістичної революції розпочався новий етап в історії людства, названий побудовою комунізму.

Новітня історія – складний і суперечливий період, позаяк він найближчий до нас у часі, і нам надто складно оцінювати різні історичні події об’єктивно. Водночас, Новітня історія є чи не найцікавішим часовим відрізком у Всесвітній історії, оскільки нині життя відбувається у значно швидшому темпі, ніж це було, скажімо, століття тому.


Категорія: Всесвітня історія (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter