Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Всесвітня історія (Шпаргалки)


Столітня війна. Жана Дарк


Війна між Англією і Францією, що тривала (з перервами) понад сто років (1337-1453), дістала назву Столітньої.

Причиною Столітньої війни було зіткнення інтересів Франції та Англії в Європі. В Англії правила династія Плантагенетів, предки яких - вихідці з північнофранцузької області Нормандія - ще 1066 р. завоювали Англію. Таким чином на території Франції знаходилися володіння англійських королів, що стояло на заваді політичній централізації країни. Крім того, обидві держави суперничали за панування у Фландрії, де вироблялося найкраще в Європі сукно.

Приводом для переростання економічних і політичних суперечностей у воєнний конфлікт стало повстання фландрійських міст проти Франції, підтримане Англією. У1338 р. війна отримала юридичне обґрунтування, оскільки після смерті короля Франції Карла IV (який не мав синів) англійський король Едуард III (онук французького короля Філіппа IV) проголосив себе законним спадкоємцем французького престолу. На першому етапі війни англійці розгромили французький флот у морському бою біля Слейсі (1340), вторглися до Франції та здобули кілька перемог (під Кресі у 1346 р., Кале у 1347 р., Пуатьє у 1356 р.). Поразка французької армії призвела до економічного розорення та загострення класових суперечностей у Франції (Паризьке повстання 1357- 1358 рр., Жакерія 1358 р.).

Жакерія - селянське антифеодальне повстання у Франції 1358р. Основними причинами народного виступу були: посилення експлуатації селян, пов'язане із залученням феодальних маєтків до ринкових відносин; занепад північнофранцузьких сіл у зв'язку з чумою 1348р.; постійне зростання державних податків; збитки та спустошення, завдані перебігом подій Столітньої війни. Приводом до повстання стало запровадження навесні 1358р. додаткової панщини для відбудови зруйнованих замків. Стихійний виступ селян ("маків", як їх зневажливо називали дворяни), розпочавшись в окрузі Вовезі, швидко охопив Іль-де-Франс, Нормандію, Пікардію, Шампань. Повстання відбувалось під гаслом "Знищити всіх знатних людей до останнього". Очолював його селянин Гільйом Каль. 10 червня 1358р. поблизу м. Клермон Карл Наварський хитрощами заманив до свого табору Г. Каля, де заарештував його і стратив. У ході розправи з повстанцями було знищено близько 20 тис. селян. Причини поразки Жакерії: стихійність, погана організованість та озброєння повстанців; нечіткість програмних настанов; довіра до королівської влади; відсутність надійного союзника у місті.

Причиною повстання було посилення експлуатації селян, збільшення державних податків. У 1348 р. Франція пережила епідемію чуми (''чорна смерть"), що забрала тисячі людських життів. Зменшення населення привело до підвищення заробітної плати, що у свою чергу викликало видання законів, спрямованих проти її зростання. Ці закони особливо тяжко позначилися на більшості сільського та міського населення. Повсталих називали "жаками" (від звичайного прізвиська селянина - "Жак-простак"). Сучасники називали повстання "війною недворян проти дворян". У 1360 р. у Бретіньї між Англією і Францією було укладено мир, за яким остання втратила велику територію на південному заході країни і порт Кале на півночі.

Франція використала мирний перепочинок для впорядкування своїх фінансів та реорганізації армії. Під час другого етапу війни, починаючи з 1369 р., англійці втратили майже всі свої володіння у Франції крім кількох міст на узбережжі. У 1377 р. англійський парламент ввів новий податок, що збільшився більш як утроє. Цей податок, а також зловживання при його стягуванні привели до повстання Уота Тайлера (1381), яке було придушено, але англійський уряд змушений був полегшити тяжкі податки, пом'якшити жорстоке "робоче законодавство", більше того, повстання прискорило визволення селян від кріпацтва. У 1396 р. було укладено перемир'я, яке, однак, не владнало жодної проблеми.

У 1415 р. англійський король Генріх V вирішив відновити воєнні дії, що поклало початок третьому етапу війни. 25 жовтня 1415 р. під Азенкуром відбулася вирішальна битва, в якій англійці здобули перемогу і згодом захопили значну частину Франції разом із Парижем. У 1420 р. у м. Труа Франція була змушена підписати договір, за яким Генріх V мав одружилися з дочкою французького короля Карла VI і стати офіційним спадкоємцем престолу. Після смерті 1422 р. Генріха V і Карла VI королем

Англії та Франції проголосили 10-місячного Генріха VI. Однак син Карла VI, не погодившись із цим, проголосив себе королем Карлом VII, що спричинило відновлення війни.

У 1429 р. боротьбу французів за визволення очолила Жанна д'Арк. За її участю було визволено Орлеан і короновано законного спадкоємця французького престолу Карла VII.

Жанна д'Арк (бл. 1412-14S1) - народна героїня Франції. Під час Столітньої війни очолила боротьбу французів з англійцями, сприяла визволенню з облоги міста Орлеана (1429), закликала до єднання всіх сил заради визволення Франції. У1430р. потрапила в полон до бургундців, котрі видали її англійцям. Була звинувачена у чаклунстві й засуджена церковним судом до смертної кари. 30 травня 1431 р. Жанну д'Арк спалили на майдані в Руані. 1920р. канонізована католицькою церквою.

Після загибелі Жанни д'Арк (1431) національно-визвольна війна розгорнулася з новою силою. Французи захопили Париж (1436), Нормандію (1449), Шербур (1450). 19 жовтня 1453 р. у Бордо останній англійський гарнізон залишив територію Франції, що знаменувало завершення Столітньої війни (місто Кале англійці утримували до 1558 p.).

Франція зберегла самостійність, Англія втратила всі свої володіння на континенті крім м. Кале (залишалося за Англією до 1558p.). Столітня війна завдала величезних спустошень Франції, але сприяла її територіальному об'єднанню.


Категорія: Всесвітня історія (Шпаргалки)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter