Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Поради щодо безпеки у разі отримання штормового попередження

Поради щодо безпеки у разі отримання штормового попередження

1. Щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло заклейте, якщо можливо, захистіть віконницями або щитами.

2. Перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, сховайтеся у підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі.

3. Зачиніть вікна та відійдіть від них подалі.

4. Загасіть вогонь у пічках, вимкніть електро- та газопостачання.

5. Якщо знаходитесь на відкритій місцевості, щільно притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.

6. Якщо ви їдете автомобілем, зупиніться. Ні в якому разі не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.

7. Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об’єктів та дерев.

8. Якщо ви у човні та отримали штормове попередження або бачите, що погода псується, негайно пливіть до берега.

Відомо, що коли у морі зароджується шторм, на березі різко погіршується стан знати хворих, зростає кількість самогубств і дорожньо-транспортних пригод. Винуватець — інфразвук.

При штормах і сильних вітрах у морі генеруються могутні інфразвукові коливання з частотою в середньому 6 Гц, а вже частота в 7 Гц є смертельною для людини. При вищих частотах можливі ефекти, аналогічні нападам божевілля.

У разі швидкості вітру 20 м/с потужність “голосу моря” може сягати 3 Вт з кожного метру фронту хвилі. Порівняно невеликий шторм генерує інфразвук потужністю в десятки кіловат, який може поширитися, не послаблюючись, на сотні і тисячі кілометрів як у повітрі, так і у воді.

Біологічна активність інфразвуку приблизьмо пояснюється збігом частот інфразвуку й альфа ритму головного мозку.

Смерч — великої руйнівної сили повітряний вихор, який виникає в грозовій хмарі і потім поширюється згори донизу у вигляді стовпа або хобота. Розрідження повітря, яке виникло всередині смерчу, настільки сильне, що може виривати з корінням дерева, зривати дахи, руйнувати будинки. У таких випадках треба рятуватися у підвалах, канавах, траншеях, сховищах і укриттях цивільної оборони.

Наслідки сильних вітрів та смерчів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях.

Сильні вітри, як правило, супроводжуються зливами, які стають причиною повені.

Топологічні — повені (наводки), селі, снігові лавини та ін.

Повінь (паводок) — це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звиклого рівня. Причинами цього стихійного лиха є зливи, інтенсивне танення снігу, виникнення заторів льоду. Повінь може бути також наслідком верхових “нагонів” води з боку моря. Якщо загрожує повінь, проводяться попереджувальні заходи, які дають можливість зменшити збитки і створити умови для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах затоплення. Своєчасно інформують населення про стихійне лихо і правила поведінки, посилюють спостереження за рівнем води, перевіряють стан дамб, гребель, мостів, усувають виявлені недоліки, готують сили і засоби на випадок проведення рятувальних робіт. Для зменшення збитків у небезпечних районах інколи евакуюють населення, вивозять матеріальні цінності. У першу чергу це стосується дитячих закладів та лікарень, зокрема інвалідів і людей похилого віку. Людей і матеріальні цінності вивозять, як правило, автотранспортом, тварин переганяють. У крайніх випадках використовуються катери, баржі, човни, шлюпки та інші плавзасоби. Для тих, кого евакуйовують, існують такі основні правила: перед тим, як залишити будинок (квартиру), необхідно перенести на верхні поверхи та інші незатоплювані місця все те, що може зіпсуватися, обов’язково вимкнути світло і газ. Із собою треба взяти найнеобхідніші речі, документи, запас харчових продуктів, води, медикаментів і прибути на місце збору.

Катастрофічні наводки на річках Закарпаття у 1998—2001 роках зав-знати дали значних руйнувань, призвели до людських жертв та великих матеріальних втрат. Там було зруйновано 4908 і серйозно пошкоджено 21 227 помешкань, знищено 66 км гідрозахисних споруд, 75 мостів, виведено з ладу сотні кілометрів доріг і багато інших життєво важливих об’єктів. Для відбудови помешкань та інших робіт було виділено 439 млн. грн. бюджетних коштів. Збитки від паводків у Закарпатті у 1998 році становили 810 млн. грн., у 2001 році — 300 млн. грн.

2002 року трапилася 441 надзвичайна ситуація техногенного і природного характеру та майже 60 тисяч пожеж, у яких загинуло 4135 осіб і постраждало 3409. А всього за 2002 рік від небезпечних ситуацій та в невиробничій сфері загинуло понад 75 тисяч осіб.

Сель — раптово сформований у руслах гірських річок тимчасовий потік води з великою кількістю піску, каміння та інших твердих матеріалів. Причинами його виникнення є інтенсивні зливи, швидке танення снігу або льоду. Сель характеризується великою масою і швидкістю пересування — до 3—5 м/с. Руйнує будівлі, шляхи, гідротехнічні та інші споруди, знищує сади, спричиняє загибель людей і тварин. Під загрозою виникнення сельових потоків знаходяться території Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької областей та Автономна республіка Крим.

Снігові лавини — це сходження з гірських вершин снігових мас, що виникають унаслідок перевантаження схилу снігом, під час відлиги, внаслідок формування в нижчих частинах снігової площі горизонту розрихлення. Лавини загрожують об’єктам, які розташовані на їх шляху.

Наслідки селів та лавин: значна кількість травмувань і людських жертв, завалювання грязьо-кам’яною або сніговою масою та руйнування будинків, споруд, потенційно небезпечних об’єктів, доріг, мостів, інженерних споруд, систем життєзабезпечення; знищення лісових масивів та полів.

Гідрометеорологічні явища, які відносять до стихійних лих, на прикладі Львова і Львівської області:

— шквальний вітер зі швидкістю ЗО м/с і більше;

— заметіль 15 м/с впродовж 12 год. і більше;

— сніг за кількістю опадів до 200 мм за 12 год.;

— дощ, сніг з дощем у селенебезпечних районах до 30 мм;

— град діаметром 20 мм;

— мороз, температура до —35 °С і нижче;

— спека, температура до +35 °С і вище;

— туман, видимість до 100 м упродовж 13 год. і більше;

— ожеледиця — 20 мм;

— налипання мокрого снігу при діаметрі 36 мм;

— високий рівень води у річках;

— селі, сходження сніжних лавин (Сколівський, Самбірський і Турківський райони).

Тектонічні — землетруси, виверження вулканів, моретруси тощо.

Землетрус — підземні поштовхи у земній корі чи верхній частині мантії, що викликають коливання земної поверхні, спричиняють деформацію земної кори та деформування чи руйнування інженерних споруд.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+