1.7. Понятійно-категоріальний апарат юриспруденції
1.7. Понятійно–категоріальний апарат юриспруденції
Понятійно-категоріальний
апарат юриспруденції — це система мовних знаків
(слів і словосполучень), якими описуються і за допомогою яких досліджуються державно-правові явища. Понятійно-категоріальний апарат юридичної науки є складним і різноманітним, бо
багатозначним є предмет її
віддзеркалення — держава і право та пов’язані з ними явища. Нерозривний зв’язок юридичних понять з державою і
правом є головною, істотною ознакою, що визначає
їхні характерні риси.
Правові поняття — логічно оформлені загальні думки про клас юридичних явищ. Поняття (разом з думкою та умовиводом) є однією з основних форм мислення.
Воно відображає та закріплює істотні
(відмітні) ознаки предметів або явищ
об’єктивного світу і процесу мислення і є простою структурною одиницею думки. Поняття про державу і
право — найважливіший різновид
соціально-політичних понять, багато з яких були
сформульовані у глибокій давнині. Так, поняття «справедливість», «закон», «демократія»
виробили і використали старогрецькі філософи Сократ, Платон, Арістотель. Державно-правові поняття
були широко відомі в
Стародавньому Римі, причому не тільки професійним юристам, а й усім громадянам. Багато з них використовується сучасною
юриспруденцією (конституція, особа, контракт, віндикація тощо).
Виникнувши, поняття не
залишаються незмінними, застиглими, вони
постійно розвиваються, коректуються, наповнюються новим змістом. Поняття тільки тоді будуть такими, що «працюють», коли вони правильно відображають соціальну дійсність, потреби її розвитку.
Багато юридичних понять
закріплюються в законодавстві, що
пояснюється суто практичними потребами правового
регулювання суспільних відносин. Наприклад, в українській правотворчіи діяльності склалася традиція одну з перших статей кожного закону присвячувати
визначенню понять, що вживаються в
тексті акта.
Теорія держави і права вивчає і дає
узагальнені поняття про державу і право на
основі аналізу державно-правової практики і досягнень інших юридичних наук.
Наприклад, в рамках теорії держави
формулюються поняття держави, форм і
функцій держави, поняття правової та соціальної держави. В рамках теорії права формулюються поняття права, правової норми, форми права, закону,
правовідносин, правосвідомості, законності тощо.
За сферою дії та
значущістю правові поняття поділяються на:
1) загальноправові, такі, що мають значення для всієї системи юридичних наук, всіх галузей права та законодавства («держава», «право», «правовідносини»,
«законність» тощо);
2) міжгалузеві, такі, що мають значення для кількох галузей права і науки (« проступок »,
«матеріальна відповідальність» тощо);
3) галузеві, межі дії яких визначаються межами тієї абоіншої галузі («трудова угода», «обвинувачений»,
«комітент» тощо).
Найбільш загальні, гранично широкі
правові поняття називаються правовими
категоріями. Вони мають двоякий “характер.
З одного боку, вони є підсумком вивчення державно-правової дійсності, з іншого — результатом
узагальнення раніше вироблених правових
понять. Так, узагальнюючи поняття
кримінальної, адміністративної, цивільної та дисциплінарної відповідальності, теорія держави і права формулює гранично широке поняття юридичної
відповідальності. Воно й буде правовою категорією, оскільки це поняття, абстрагуючись від ознак, властивих окремим
видам юридичної відповідальності,
зосереджує увагу на загальних рисах
юридичної відповідальності в цілому.
Сукупність
певних фундаментальних понять і категорій утворюють
ту або іншу галузь права, науку про неї та відповідну навчальну дисципліну. Наприклад, у
кримінальному праві — це поняття «злочин», «покарання»,
«співучасть», «позбавлення
волі», «погашення судимості» тощо.