Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань


Порядок
розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань, що сталися з працівниками на
підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності затверджений постановою Кабінету Міністрів
України від 30 листопада 2011 р. N 1232

Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку,
а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого
фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок
яких зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому
числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання та інших
отруєнь, одержання сонячного або теплового удару та ін., які призвели до втрати
працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення
його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також
настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових)
обов’язків.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник,
який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити
керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на
робочому місці (далі – безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу
підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

Лікувально-профілактичний заклад повинен передати протягом
доби з використанням засобів зв’язку та на паперовому носії екстрене
повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на
виробництві:

  • підприємству, де працює потерпілий;
  • робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
    від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцезнаходженням
    підприємства, де працює потерпілий;
  • територіальному органові Держгірпромнагляду за місцем
    настання нещасного випадку;
  • закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який
    здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, де працює
    потерпілий.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок
(крім випадків, які передбачені в пункті 37 Порядку
розслідування та ведення обліку нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій на виробництві), зобов’язаний:

  1. протягом однієї
    години передати з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому
    носії повідомлення про нещасний;
  2. протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи
    та організувати проведення розслідування.

У разі коли нещасний випадок стався з фізичною особою – підприємцем
чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно та добровільно застрахована у Пенсійному
фонді України за умови сплати нею внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (крім
випадків, передбачених пунктом 37 Порядку
розслідування та ведення обліку нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій на виробництві), розслідування організовує Фонд
за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три
особи.

Проведення розслідування нещасного випадку, який стався з
фізичною особою – підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно
і не застрахована у Пенсійному фонді України як платник єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, організовує територіальний
орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію
у складі не менш як три особи.

Обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з
виробництвом є:

  • виконання
    потерпілим трудових (посадових) обов’язків за режимом роботи підприємства, у
    тому числі у відрядженні;
  • перебування на робочому
    місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим
    трудових (посадових) обов’язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття
    потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил
    внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого
    та надурочного часу;
  • підготовка до роботи
    та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів
    захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по
    території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;
  • виконання
    завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під час відпустки,
    у вихідні, святкові та неробочі дні;
  • проїзд на
    роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або
    іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного
    договору;
  • використання
    власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим
    дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт;
  • ліквідація наслідків
    аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на виробничих
    об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
  • перебування потерпілого
    у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у
    тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку
    пов’язане з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків або з впливом
    на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів чи середовища;
  • прямування потерпілого
    до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до
    будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;
  • прямування
    потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у
    тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
  • раптова серцева
    смерть потерпілого внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час
    перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво,
    реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень,
    метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення
    геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому потерпілого на
    поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком;
  • скоєння самогубства
    працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту
    в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у
    рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних,
    небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та ін.;

Обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, є:

  • перебування за
    місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
  • використання в особистих
    цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів,
    матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім
    випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними
    висновками);
  • погіршення стану
    здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи
    отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що
    підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов’язано із застосуванням
    таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і
    транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного
    чи наркотичного сп’яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи
    відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного
    договору;
  • алкогольне,
    токсичне чи наркотичне сп’яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало
    основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних
    причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком;
  • вчинення кримінального
    правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою
    (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими
    підставами;
  • природна смерть,
    смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у
    пункті 15 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних
    захворювань і аварій на виробництві), що підтверджено висновками судово-медичної
    експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального
    провадження.


Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+