Характеристика державних соціальних гарантій у сфері оплати праці

Характеристика державних соціальних гарантій у сфері оплати праці,
пенсійного забезпечення, соціальних допомог тощо

Державні соціальні гарантії — це встановлені законами
мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення,
соціальної допомоги, розміри інших видів со­ціальних виплат, встановлені
законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя,
не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про державні
соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” держава гарантує
забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних
соціальних стандартів і нормативів.

Основні державні соціальні гарантії встановлюються
законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній
життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій входять:

1)
мінімальний розмір заробітної плати;

2) мінімальний розмір пенсії за віком;

3)
неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

4) розміри державної соціальної
допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, які є
основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму,
встановленого законом.

Крім основних, є ще інші державні соціальні гарантії.
Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в
цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо:

• рівня життя населення, яке постраждало внаслідок аварії
  на Чорнобильській АЕС;
• рівнів оплати праці працівників різної кваліфікації в
  установах та організаціях, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;
• стипендій учням професійно-технічних та студентам вищих
  державних навчальних закладів;
• індексації доходів населення з метою
  підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності
  їхніх грошових доходів в умовах зростання цін;
• надання гарантованих обсягів
  соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового
• обслуговування та обслуговування у сфері освіти,
  охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, торгівлі та громадського
  харчування;
• забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та
  послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.

Лише законами, а не підзаконними нормативними актами
визначаються:

1) мінімальний розмір заробітної плати;

2) мінімальний розмір
пенсії за віком;

3) неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

4) величина
порогу індексації грошових доходів громадян;

5) пільги щодо оплати
житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв’язку та критерії їх
надання.

Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх
державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і
організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування у
процесі розробки та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть
передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Надання державних соціальних гарантій здійснюється за
рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та
соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Розрахунки й
обґрунтування до показників видатків на соціальні потреби у проектах державного
бюджету України та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних
соціальних стандартів, визначених відповідно до закону.

З метою забезпечення надання державних соціальних
гарантій обчислюються такі види нормативів витрат (фінансування):

1) нормативи
фінансування поточних витрат на одного жителя, а для окремих видів соціальних
послуг — на одну особу, яка підлягає цьому виду обслуговування;

2) нормативи
фінансування поточних витрат на утримання мережі закладів охорони здоров’я,
освіти, підприємств, організацій, установ соціально-культурного,
житлово-комунального та побутового обслуговування;

3) нормативи державних
капітальних вкладень на будівництво закладів охорони здоров’я, освіти,
підприємств, організацій, установ соціально-культурного, житлово-комунального
та побутового обслуговування.

Окремо визначаються нормативи бюджетних коштів,
що спрямовуються на покриття витрат підприємств, установ і організацій
соціально-культур­ного, житлово-комунального та побутового обслуговування, які
не покриваються виплатами населення. Нормативи фінансування встановлюються під
час прийняття Закону України про Державний бюджет України на поточний рік, а
також під час формування бюджетів соціальних фондів.

Відповідно до компетенції здійснюється розмежування
повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері
формування та застосування нормативів фінансового забезпечення надання
державних соціальних гарантій. Держава здійснює фінансову підтримку місцевого
самоврядування з метою забезпечення надання державних соціальних гарантій на
основі нормативів фінансування. Цільова державна підтримка здійснюється з метою
вирівнювання можливостей окремих територіальних громад щодо забезпечення
надання державних соціальних гарантій.

З метою дотримання державних соціальних гарантій, оцінки
ефективності державної соціальної політики, її впливу на рівень та якість життя
в Україні здійснюється постійний державний моніторинг у сфері застосування та
фінансового забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів.
Основними засобами здійснення моніторингу є:

1) щомісячна оцінка вартісної
величини основних державних соціальних стандартів;

2) ведення державного
статистичного обліку щодо дотримання державних соціальних стандартів і
нормативів;

3) поточне коригування вартісних величин державних соціальних нормативів
та нормативів фінансування залежно від зміни цін та інших умов їх формування.

За результатами моніторингу здійснюється перегляд розмірів державних соціальних
гарантій у порядку, що визначається законами.

Прожитковий мінімум та мінімальний розмір заробітної
плати визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Мінімальна заробітна плата на 2016 рік установлена в
таких розмірах:

Мінімальна пенсія – це державна соціальна гарантія.
Порядок виплати і розмір мінімальної пенсії в Україні регулюється Законом №
1058-IV від 09.08.2003 “Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування”. Цей закон поширюється на тих громадян, хто платять внески до
Пенсійного фонду, або за кого внески платять працедавці.

Кому належить мінімальна пенсія

Мінімальна пенсія в Україні належить тим, хто вийшов на
пенсію за віком, а також у зв’язку з втратою годувальника на одного утриманця.
Мінімальний розмір пенсії за віком нараховується за наявності необхідного
страхового стажу. Необхідний страховий стаж для чоловіків складає 25 років, а
для жінок – 20 років.

У якому розмірі встановлюється мінімальна пенсія за
віком

Мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі
одного прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за наявності
необхідного страхового стажу.

Який розмір мінімальної пенсії, якщо страховий стаж нижче
або перевищує необхідний мінімум

За кожен рік страхового стажу понад встановлений
необхідний мінімум розмір мінімальної пенсії в Україні збільшується на один
відсоток. Тобто, за кожен рік стажу понад норму передбачена доплата в один
відсоток від фактичного розміру пенсії, яка вже була нарахована з урахуванням
стажу і заробітку. Але ця сума не повинна перевищувати одного відсотка від
мінімальної пенсії. Якщо ж страховий стаж не досягає необхідного мінімуму, то
розмір пенсії встановлюється пропорційно наявному страховому стажу.

Який розмір мінімальної пенсії в Україні в 2016 році