Управління як суб’єктно-об’єктне відношення
Управління як суб’єктно-об’єктне відношення, його сутність, види і завдання
Поняття «управління» означає сукупність принципів, форм, методів, прийомів і
засобів управління матеріальними й людськими ресурсами, передбачає суб’єкт-об’єктний
процес реалізації владних функцій певними групами людей щодо різних форм власності.
Відбувається своєрідний процес діалектичної взаємодії між суб’єктом та об’єктом,
яка здійснюється на основі прямих і зворотних зв’язків, що встановлюються між ними.
Суб єктом управління може бути
окрема людина або група людей. До суб єктів управління відносяться також відповідні
суспільні інститути (організації, установи), працівники апарату управління.
Суб єкт управління повинен:
- володіти здатністю свідомо визначати
цілі; - розробляти і вибирати способи впливу
та засоби досягнення прийнятих цілей; - володіти здатністю реєстрації самого
факту досягнення цілі; - здійснювати процес управління.
Суб єктами управління не можуть бути
предмети неживої природи.
Об єктом управління знову-таки виступає
людина в процесі її виробничої діяльності. Об єкт управління завжди має конкретні
значення, свої властивості та характеристики.
Об єкт управління – це керована ланка,
елемент системи правління, який сприймає дію управління з боку інших елементів.
У виробничих системах об єкти управління є організаційно відокремленими підрозділами,
дільницями, цехами, філіалами підприємств.