45. Теоретичні проблеми світових геополітичних циклів гегемонії
Теоретичні проблеми світових геополітичних циклів гегемонії у працях Кондратьєва
Ця система циклів описує в першу чергу економічну і технологічну сторони розвитку, хоча автор, а потім і послідовники враховують політичну, соціальну, культурну та військову сторону динаміки світового розвитку. Наприклад, сам Кондратьєв в 1920-х роках вважав закономірністю виникнення великих військових конфліктів і революцій на так званих підвищувальних фазах кондратьєвських циклів. Проте все ж цикли Кондратьєва відображають переважно підйом і спад провідних галузей економіки світу. При цьому циклічність зачіпає не тільки господарство високорозвинених країн, що входять в «центр» світової системи, а й господарство багатьох інших держав, що не входять в це світове ядро, але пов’язаних з ним через міжнародний поділ праці. Тривалість одного циклу Кондратьєва становить близько 40-60 років.
Прийнято розрізняти наступні фази циклу Кондратьєва:
Перша фаза – економічне зростання, впровадження винаходів і відкриттів. Для цієї фази характерні високий рівень інфляції та відсоткових ставок.
Друга фаза – пік, максимальний підйом, високий рівень лібералізму в економіці. З точки зору технологій цей період характеризується великою кількістю не великих відкриттів, а удосконалень.
Третя фаза – зниження. На початковому етапі все ще може тривати деякий ріст, що відбувається за рахунок скорочення витрат. Але через деякий час відбувається розворот тенденції. Економіка виявляється перегрітої, а ринок – насиченим.
Четверта, остання, фаза – депресія. Це найгірша фаза економічного циклу, але саме в цей період, на думку фахівців, робляться найважливіші наукові та технологічні відкриття, які повинні стати стимулом для руху вперед і початку нового циклу.