76. Фундаменталізм в країнах Азії: сутність напрямки та прояви
Фундаменталізм в країнах Азії: сутність напрямки та прояви
Під «фундаменталізмом» розуміється певна «ідеологія релігійних та релігійно-політичних рухів і течій, які активно виступають за повернення до витоків богословської основи віровчення, за повернення до віри в її споконвічній чистоті». Мета фундаменталізму – усунення невідповідності між застарілою богословською формою відображення буття і новим станом суспільної свідомості.
Терміном «ісламський фундаменталізм» характеризуються існуючі в рамках ісламу фундаменталістські течії, які активно виступають за повернення до витоків ісламу або його богословської основи.
Розрізняють три категорії ісламських фундаменталістських течій:
1. Радикальний фундаменталізм. Його представники використовують військові методи боротьби проти існуючої влади, насильство, терор та ін. Об’єктами їхньої боротьби є не тільки уряди, а й іноземні журналісти, дипломати.
2. Поміркований фундаменталізм. Вплив його прибічників найбільший у сільській місцевості. Багато уваги приділяє роботі шкіл, лікарень, благодійництву, прагнучи проілюструвати й змоделювати ісламський дух та етику.
3. Легальний фундаменталізм. Представники його намагаються легально увійти в парламент, місцеві органи влади, здійснити соціальну реформу, втілюючи в життя ісламський ідеал у межах чинного законодавства. У Лівані в 1992 р. вони здобули перемогу на парламентських виборах, ймовірна була перемога і в Алжирі, але там вибори було скасовано.
В окремих державах фундаменталістам вдалося прийняти свою ідеологію як панівну, зокрема, в Ісламській Республіці Іран. У ряді інших фундаменталістські руху діють в якості опозиції існуючим світським або традиційним державним інститутам, як метод боротьби з якими фундаменталісти використовуються методи тероризму.
Ідеї ісламського фундаменталізму лежать в основі політичного ісламу (ісламізму – релігійно-політична ідеологія і практична діяльність, спрямовані на створення умов, при яких будь-які протиріччя всередині суспільства і держави, де є мусульманське населення, а також міждержавні відносини з їх участю будуть вирішуватися на основі норм шаріату)