Правовий статус людини та громадянина, його особливості та джерела

Правовий статус людини та громадянина, його особливості та джерела

«Права людини» – ними наділяється кожна особистість, не обмеж. територіальними або національними рамками, належить кожному індивіду за фактом народження.

«Права громадянина» – закріплено на рівні Конституції, відображає зв’язок конкретної особистості з конкретною державою.

Права громадянина є вужчими ніж права людини.

10 грудня 1948 р. – приймається Загальна декларація прав людини (ООН)

Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження або іншого становища.

Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність.

Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання ії правосуб’єктності.

Всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації.

Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

16 грудня 1966 р. – ООН приймає 2 пакти:

· Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

· Міжнародний пакт про громадянські та політичні права

Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути підданий довільному арешту або утриманню під вартою. Ніхто не повинен бути позбавлений волі інакше, як на таких підставах і відповідно до такої процедури, які встановлені законом.

Кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання у межах цієї території. Тому людина має право покинути будь-яку країну, включаючи свою власну.

Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб’єктності:

– право на захист від свавільного чи незаконного втручання в її особисте і сімейне життя;

– право на захист від посягань на недоторканність її життя або таємницю її кореспонденції чи незаконних посягань на її честь і репутацію;

– право на захист закону від такого втручання чи таких посягань;

– право на свободу думки, совісті і релігії.