Основні канали поширення політично значимої інформації

Основні канали поширення політично значимої інформації

Р.-Ж. Шварценберг виділив три основні способи (канали) політичної комунікації, що ґрунтуються на використанні різноманітних засобів:

1. Комунікація через засоби масової інформації: друковані засоби (преса, книги, плакати), електронні (радіо, телебачення). Така комунікація реалізується через проведення прес-конференцій, брифінгів, розсилання прес-релізів, розміщення політичної реклами.

2. Комунікація через організації, коли ланкою передачі слугують політичні партії, групи інтересів, суспільні організації і рухи.

3. Комунікація через неформальні канали з використанням особистих зв’язків.

Природна і технічно опосередкована політична комунікація

Природна комунікація характеризується прямим зв’язком між комунікаторами і наявністю «живого» тексту, який може зазнавати змін залежно від моментальної реакції відносно невеликої за розміром аудиторії; технічно опосередкована – наявністю матеріально закріпленого тексту, відсутністю прямого зв’язку між комунікаторами і наявністю чисельно великих розосереджених аудиторій.

Передача будь-якої інформації можлива лише за допомогою знаків, точніше знакових систем. Існує кілька знакових систем, які використовуються в комунікативному процесі. При грубому розподілі розрізняють вербальну і невербальну комунікації, які використовують різні знакові системи.

Вербальна комунікація використовує як знакову систему людську мову, природний звуковий мову.