Можливості застосування ігрової стратегії ”дилема ув’язненого” у дослідженні політичних процесів
Зміст сторінки:
Можливості застосування ігрової стратегії “дилема ув’язненого” у дослідженні політичних процесів
«Дилема ув’язненого» в практичному застосуванні до дослідження політичних процесів може бути представлена двома модифікаціями – іграми «Курча» («Півні») і «Упевненість», в яких можливість ухвалення кожним окремим гравцем рішення про співпрацю вища, ніж в дилемі ув’язненого. Суть гри «Курча» в тому, що два автомобілі несуться назустріч один одному, і вважається. що програв той, хто звернув убік першим.
Цей варіант моделі «дилема ув’язненого» отримав одне з перших застосувань у політології: цю модель неодноразово застосовували до дослідження Карибської кризи 1962 р. Плотинськнй приводить наступний модельний опис кризи.
Припустимо, що кожна із сторін (СРСР і США) має тільки дві альтернативи дій, а таблиця виграшів виглядає таким чином (числа у таблиці представляють умовні бали виграшу/програшу):
|
СРСР |
||||
|
У2 |
S2 |
|||
|
США |
У1 |
1; 1 |
-10 ;10 |
|
|
S1 |
10; -10 |
-100; -100 |
||
Деталізуємо дану таблицю. Після розміщення на Кубі радянських ракет і запровадження з боку США морської блокади у сторін є дві основні альтернативи – переговори і пошук взаємоприйнятних компромісів (варіант У1 ; У2) або тверде відстоювання своїх позицій з неминучою ескалацією конфлікту – (варіант S1 ; S2 ). Якшо США виберуть альтернативу – S1 (в даному випадку планувалося бомбардування ракетних майданчиків на Кубі), то у разі відходу СРСР перемагає США – варіант (S1 ; У2 ). Якщо ж СРСР продовжує наслідувати тверду лінію, то неминучий варіант (S1 ; S2), тобто в даному випадку – ядерна війна, з якій обидві сторони втрачають не лише обличчя, але й усе інше. За прийняття США м’якої, компромісної стратегії У1 і твердого відстоювання СРСР своєї познпії має місце варіант (У1 ; S2) – перемагає СРСР. Як вірно відмічає П. А. Синовець. в результаті демонстративна готовність президента Дж. Кеннеді піти на ескалацію конфлікту з СРСР змусила радянське керівництво прибрати радянські ракети з Куби. Тобто, результатом тієї драматичної гри став вибір, розташований в таблиці виграшів в чарунці на перетині колонки У2 і S1. Дійсно, по самій природі моделі гри «Курча», в ній нерідко перемагають гравці, які мають репутацію не раціональних, а відчайдушних, готових на будь-який ризик гравців. А США в особі президента Дж. Кеннеді продемонстрували під час Карибської кризи саме таку відчайдушність.
Розвиток аналізу цього класичного випадку застосування ігрової теорії до розуміння політичного процесу було здійснено такими вченими, як Діксит, Скейт, Рейлі та М. Дрешер. Важливою рисою досліджень, проведених даними вченими, було введення в гру динаміки (Радянський Союз реагує на загрозу США) і невпевненості (США не знають, на що точно здатний піти Радянський Союз в ситуації, яка склалася).
Якщо в моделі гри «Курча» сторони виявляють, шо не можуть дозволити собі утримуватися від співпраці, то в грі «Упевненість» гравці розуміють, що можуть дозволити собі співпрацю. У грі «Упевненість» також є два стани рівноваги, але в порівнянні з «Курчам» вони розташовуються уздовж протилежної діагоналі. Гра має два рівноважні положення:
1) обидва учасники співробітничають;
2) обоє не співробітничають.
Тут вибір співпраці значною мірою залежатиме від доступної гравцям інформації. Наявність повної інформації при цьому приведе до співпраці. Таким чином, розглянуті моделі ігор використовуються для того, щоб на основі імітації перевірити дійсну можливість співпраці (і виграші, і програші в результаті) в певних колективних дилемах.
Монодисциплінарний і міждисциплінарний інструментарій наукового пошуку
Монодисциплінарні дослідження проводяться в рамках окремої науки, міждисциплінарні — вимагають участі спеціалістів різних областей знань і проводяться на межі декількох наукових дисциплін.