Соціальні традиції українського народного життя і менталітет українця

Соціальні традиції українського народного життя і менталітет українця

Починаючи з середини 80-х рр. XX ст., перебудова поклала початок складного і суперечливого процесу переходу України до нової системи суспільних відносин. Спочатку вона проходила під гаслом зростання ролі «людського фактору» в суспільному житті. Певною мірою на перших порах це гасло зіграло роль стимулятора соціальної активності. Зараз поняття «людський фактор» практично зникло з соціально-політичної публіцистики і науки, оскільки тоді воно пов’язувалося з удосконаленням соціалізму.

Менталітет означає соціальну самосвідомість особистості, її спосіб мислення. Яскраву картину менталітету створює художня література та її типові образи. Актуалізація проблем менталітету пов’язана також з кризовими, перехідними ситуаціями, якими зазвичай вона супроводжується.

Менталітет володіє значною стійкістю саме в силу того, що він пов’язаний з соціальними традиціями народу.

Зага­лом для ментальності українського етносу характерні такі системотворчі властивості, як:

• зосередженість на проблемах особистісно-родинного світу;
• закоханість у природу рідного краю, рідної землі;
• анархічний індивідуалізм, що проявляється в безпідстав­них претензіях на отаманство, та недостатньо розвинені національно-державницькі устремління;
• переважання в поведінці і діях емоційного, чуттєвого над вольовим, інтелектуальним, розумним і практичним і та ін.